Повыидомлення на лингвистичну тему даю)

Відповідь криється в самому висловлюванні,адже ни відкривши свою душу,сердце "відполірувати" розум не можливо порозумітися із суспільством. як багато людей,в наш час,дуже часто закриваються в собі,задля того щоб зрозуміти,осмислити свої помилки,поведінку,вчинки. але можна так надовго закритися,що не встигнеш оком змигнути як відцуєш - час плине без тебе,і намагаєшься наздогнати,та марно треба його наздогнати і як найшвидше. але моя думка така - треба менше закриватися в собі,і більше віддаватия світові:   почуттям,емоціям,думкам в решті-решт. і з рештой зациклившись у собі можна так самому і залишитися. потрібно якось розважати себе гулять з друзями,більше часу проводити з близькими людьми,ніколи не нехтувати їхньою увагою,читати по більше книг - ну це,звісно,залежить від самої людини: что на скільки в цьому зацікавлений. отже,на мою думку відповідь заключається у самому питанні -  "щастя твоє в тобі самому: пізнавши себе, пізнаєш усе, а не пізнаєш себе, ходитимеш у темряві"

Поезія(іменик, підмет) Тараса Шевченка(додаток) з'явилася(дієслово, присудок) не на(прийменник,обставина) голому(прикметник, означення) місці(іменик, додаток) маючи(дієслово, додаток) своїх(займенник, додаток) посередниць(іменник, додаток) українські(прикметник, означення) думи(іменник, додаток). Українські(прикметник, означення) народні(прикметник, означення) пісні(іменник, додаток) були(дієслово, додаток) й старшими(прикметник, означення) сестрами(іменник, додаток).

Объяснение:

Додаток_ _ _ _ , обставина _._._._

Означення хвилястою лінією