строчно
синоніми до слів ПОДОРОЖ, ПОТІЧОК, ХАЩА.

Дружба — це найцінніший скарб» — говорить народна мудрість. і це насправді так. я вірю в справжню дружбу. друг — це той, хто тебе розуміє, з ким ти ділишся таємницями і впевнений у тому, що твої секрети не стануть надбанням наступного ж дня. з другом можна весело проводити час, відвідуючи дискотеку, слухаючи музику. друг , дасть пораду.як добре було в дитинстві гратися з друзями в піску, ліпити пасочки, будувати гаражі, замки. і тоді всі тобі друзі, бо , діляться совочком чи покатати машинку, проїхатись на велосипеді. але в якийсь момент раптом помічаєш, що машинка у вані найдосконаліша, а у роми машинка ще з пультом керування, вдало розвертається, у каті лялька найдорожча. саме тут і робиться той перший крок у виборі друга; всі хочуть товаришувати з тим, у кого найкращі іграшки. і вже в дитинстві ти чуєш від батьків настанови; «не грайся з олею, бо вона…» це так батьки піклуються про наше майбутнє, вирішити проблему вибору друга. у школі знову ж таки друг той, хто дає списати, хто є з підготовкою до контрольної з хімії, де не спишеш.кажуть, що справжній друг пізнається у біді, у випробуваннях. та не хочеться вірити, що лише лихо спроможне відкрити справжнє обличчя друга. невже власне серце не підкаже, що саме він — та людина, єдина у цілому світі, здатна без зайвих слів тебе зрозуміти, підтримати, захистити від негараздів.як же вибрати того єдиного і тільки твого? думаю, що відповідь криється у простій істині: перш за все треба бути самим собою, щирим, відвертим у стосунках з людьми. тільки тоді ти можеш розраховувати на те, що увагу людини зі схожим характером, звичками, уподобаннями. їй буде цікаво з тобою, а тобі — з нею.друг може пожертвувати чимось заради друга. з героїв п’єси івана котляревського «наталка полтавка» можна брати приклад. микола віддав усі зароблені гроші петру, щоб той одружився і був щасливий з наталкою. ці персонажі вчать нас дружби, вірності, взаємності, вміння, переборювати труднощі.я впевнена, що дружба існує, а вірні друзі є, бо сама маю подругу. у нас багато спільного: погляди, звички, прагнення. ми весь вільний час проводимо разом. я ціную в подрузі щирість, доброту, відкритість. дружба — це взаєморозуміння і взаємоповага.

Людина гарний і славен своєю працею. У праці - сенс життя. Так було і буде в усі часи. Не дарма ж з глибини століть дійшла до нас багато прислів'їв, які висловили ставлення людини до праці. Ми оцінюємо людини по тому, як він працює і як він ставиться до інших людей. Працею створено все прекрасне і все найнеобхідніше на Землі. Праця немислимий без людини, а людина немислима без праці. М.Пришвін писав, що «все прекрасне на землі - від сонця, і все хороше - від людини». Продовжуючи цю думку, можна додати, що все найнеобхідніше створено працею людини. По різному людина може ставитися до праці. Для деяких працю - тягар, яка забирає сили і час. Може бути, це люди, які вибрали професію не до душі, або ті, хто матеріально забезпечений і живе за рахунок інших людей. Але для таких людей життя стає, з одного боку, борошном, а з іншого боку - марнуванням часу. Головне - відчути радість праці, і тоді життя наповниться іншим змістом, стане яскравішим і багатшим. У людини може і не бути улюбленої роботи, але бути улюблене заняття, захоплення. Нерідко буває так, що хтось ходить на роботу заради матеріального забезпечення для себе і своєї сім'ї. Так, така людина працює сумлінно, і люди його за це поважають, але розкрити себе він може тільки в улюбленій справі, якому віддає всю душу. І тоді така справа йде на лад, тому що робиться з натхненням та любов'ю. Ще Езоп вважав, що « справжній скарб для людей - уміння трудитися ». 
Людська краса найяскравіше розкривається в праці. Проходячи вулицями міста, напевно, кожен з нас хоча б інколи звертав увагу на те, як красиво людина працює. Часто в парках можна побачити художників, що малюють чий то портрет. Дивишся та дивуєшся таланту людини творця. Дійсно, людина красива у праці та прекрасне те, що вона створює. Ми іноді мимоволі звертаємо увагу на людину, яка з натхненням виконує, здавалося б, звичайну роботу. Придивіться, як працюють деякі каменярі. Швидко, злагоджено, рівно, цеглинка до цеглинки. На перший погляд може здатися, що нічого складного в такій роботі немає. Не робота, а гра. Але будь-яка справа вимагає навичок, умінь, які приходять з досвідом. І найголовніше - результат залежить від того, з яким настроєм ти виконуєш роботу. Адже і вдома, якщо тобі щось подобається, ти робиш з бажанням, задоволенням, а якщо не хочеться щось робити, все, як кажуть, з рук валиться. 
Ми живемо в прекрасному світі. Навколишній світ - це світ природи та світ, створений працею людини. Але найголовніша прикраса Землі - це людина. Розумна, добра, працьовита. І якщо всі люди будуть такими, тоді вони зможуть зберегти та зробити ще кращим нашу планету. Ми живемо для того, щоб залишити про себе пам'ять. Наша пам'ять - це наші добрі справи та вчинки, це наше духовне багатство. А духовне багатство особистості складається насамперед з поваги до праці, завдяки якому створено все прекрасне на Землі.