​Тільки будь ласка напишіть

Пісня іде поруч з людиною все життя. З піснею працюють, відпочивають, проводжають в армію… З нею ми нерозривно пов’язані від народження і до самої смерті. Кажуть, що пісні складає сам народ, та створюють їх і його талановиті сини та доньки. Пісня! В ній найповніше виявилась душа народу. Народна пісня! Кого тільки ти не чарувала своєю неповторною красою. Минають віки, змінюються покоління, а народна пісня залишається, через усі поневіряння проносить вона свої чари, свою нев’янучу молодість. У давні часи співалися трудові пісні, що виконувались у процесі праці, зокрема під час польових робіт; родинні, звичаєві, весняні, жниварські пісні, колядки і щедрівки. Сьогодні, в час національного піднесення, відроджуються традиції, відроджується і народна пісня. З піснею народ жив, працював, любив, творив, з нею йшов і в інше життя, бо народна пісня — це вираження духовних цінностей людей. Доля багатьох пісень подібна до долі нашого народу. Багато з них переслідувалися, їх забороняли. Але ж ті пісні жили, плекали в серцях людей невмирущу надію на духовне відродження. Так було, наприклад, з гімном П. Чубинського «Ще не вмерла Україна». Влада суворо забороняла цей гімн, але вбити його не змогла. Сьогодні гімн «Ще не вмерла Україна» став державним гімном незалежної України. Багато пісень присвятив народ різним святам: колядки та щедрівки, веснянки та петрівки. У них люди оспівують прихід весни, радість оновлення життя чи щасливий кінець жнив і збору урожаю, висловлюють думки про краще життя, про веселу працю, сподівання на до сил природи. Народ не забув і своїх найменших слухачів — діток. Усім нам у ранньому дитинстві мами, бабусі співали лагідні, спокійні і дуже цікаві колискові пісні. Коли маля чує голос найріднішої у світі людини — мами, воно заспокоюється, солодко позіхає і засинає: Ой, спи, дитя, до обіда, Покіль мати з міста прийде Да принесе три квіточки: Ой первую зросливою, А другую сонливую, А третю щасливую… З ніжними, ласкавими словами передається дитині материнська любов, теплота материнського серця, духовна чистота і святість. У всі часи пісня на Україні була і є частиною людського життя, невичерпним джерелом наснаги. А як бадьоро і дзвінко зазвучала стрілецька пісня: Гей, там ідуть наші січовії стрільці до бою: Попереду ідуть старші отамани, Хто має охоту, хай іде з нами або: Як повіє буйнесенький вітер з широких степів, То прославить по всій Україні січових стрільців! А ми тую стрілецьку славу збережемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселемо! Нехай завжди з нами буде народна пісня, нехай збереже вона тепло наших сердець, наше життя. Коли людина співає, вона не може робити злочин чи щось бридке. Так нехай же лунає зажди пісня, щира українська пісня, нехай вона робить усіх душевнішими, багатшими, красивішими у своїх почуттях, підносить нашу національну і людську гідність. Українська пісня — це втілення духовної величі нашого народу, який зберіг своє Слово і йде з ним у майбутнє. Саме народна пісня відроджує в душах наших земляків любов до рідного слова й рідної землі

Вірність – одна з позитивних характеристик людини, яка особливо цінується у стосунках. Вона може бути у любовних та дружніх стосунках, між близькими людьми.

Міцні сімейні союзи та довга дружба тримається на вірності. На мою думку, вірність та довіра – це дві взаємопов’язані характеристики особистості. Вірна людина показує  свою прив’язаність, повагу та любов. Ми часто довіряємо людям, заводимо з ними якісь стосунки, а потім відчуваємо зраду. На мою думку, вибір друга та коханої людини – це надзвичайно відповідальний крок у нашому житті. Ми можемо мати багато товаришів  та знайомих, але друзів багато не може бути.Справжній друг – це вірна людина, яка прийде тобі на до в будь-який момент, яка підставить своє плече під важкий удар. Теза про те, що справжній друг перевіряється часом – не безпідставна. Протягом тривалого періоду твій псевдодруг може вдало маскуватись та грати гарну акторську роль, але у важкий для тебе час залишить у біді. В моєму житті були такі люди, тому я з обережністю ставлюсь до знайомства з ними. Я вважаю, що потрібно бути комунікабельним та товариським, але відкривати душу можна лише перевіреним людям. У мене була подруга, з якою я дружила довгий час. Я повірила їй, тому повністю довірила їй своє життя. Я познайомила її з усіма своїми близькими, увела у свій світ. Людина хитро маскувалась та зображала чудову дружбу, але виявилась гнилою зсередини. Після такого життєвого досвіду я зрозуміла, що до дружби потрібно ставитись обережно.

Зрада боляче б’є в серце і після цього важко знову починати довіряти людям. Але я рада, що в мене є подружка, з якою я знайома з першого класу. Ми пронесли свою дружбу через тривалий час та важкі перепони і до цього часу залишаємось найближчими друзями.

Ще одним яскравим прикладом вірності є домашні тварини. Це добрі істоти, які назавжди залишають прихильниками свого хазяїна. Особливо вірними тваринами є собаки. Вони завжди чекають на повернення свого господаря та з радістю зустрічають його. Мій песик дуже радіє, коли зустрічає мене на порозі дому.

Хазяїн – це найближча істота для тваринки, тому вона вірно служить йому. Людям потрібно також вірно ставитись до своїх домашній улюбленців та не залишати їх.

Дуже часто бездушні особи, награвшись, викидають свої тваринок, як якусь непотрібну річ. Ми відповідаємо за тих, кого приручили та несемо повну відповідальність за них. Це те ж саме, що викинути своє дитя на сміття. Треба бути відповідальними та вірними своїм близьким людям та домашнім тваринам – це є основою міцних стосунків.

Объяснение: