Дорога бабусю!
Вчора сталась цікава подія. Спішу поділитися нею з Вами. По дорозі до школи я знайшла маленьке кошеня. Мені стало шкода самотньої тваринки. Вдома я дала йому молока. Воно таке маленьке та беззахисне. Я хочу попросити тата, щоб залишити його у нас. Як Ви думаєте: тато дозволить?
У школі у мене все гаразд. Скоро настануть канікули. Коли приїдемо до вас, зможу показати свій табель.
Вчитель фізкультури сказав нам, що ми підемо у басейн. Цього літа я навчилась плавати, а тому з нетерпінням чекаю цих уроків.
А як справи у Вас? Що нового ? Дорога бабусю, приїжджайте до нас у гості. Я вже скучила за Вами.
Дата До побачення.
Твоя внучка
Объяснение:
Надіюсь що у тебе, буде хороша оцінка⛓️
Дієприслівник не є самостійною частиною мови, тому що він має ознаки дієслова і прислівника.Дієприслівник має вид (доконаний, недоконаний), час (тільки теперішній та минулий), він може мати залежні слова, як і дієслово (разом із залежними словами він утворює дієприслівниковий зворот).Але подібно до прислівника, він не відмінюється.У реченні виконує роль обставини.Вчені-філологи вирішили, що дієприслівник не є ні дієсловом, ні прислівником, але все ж таки він ближче до дієслова, бо відповідає на питання що роблячи?, що зробивши? і називає додаткову дію (це означає, що дієприслівниковий зворот можна вилучити з речення, при цьому,з граматичної точки зору, речення буде побудоване вірно.Проте страждати від цього буде лексичний зміст речення, і ви не зможете донести думку до співбесідника)
2)Дієприкметник відповідає на запитання прикметника який?, яка?, яке?, які? і виражає ознаку предмета за дією, в той час,як дієприслівник означає додаткову дію.
