У всі віки, на всіх перепуттях історії хліб був найбільшим з багатств. Коли його обмаль — чваньковите золото просто непотріб. Його закопують в землю як мерця, його ховають за ковані двері як найпідлішого злочинця. А хліб і в бундючні хороми, і в прості селянські оселі здавна вносили на підноеах з шанобою. Ти, золото, годишся тільки для того, щоб на тобі подавати до столу звичайний.чорний житній хліб. Недарма збіднілі народи відверталися від держав, що мали багато золота, й простягали руки до тих, які мали багато хліба. Хліб переважає все. Одне пшеничне зерно тяжче за гори золота. Вкинуте в землю, воно за один лише рік дає тисячі зерен. А золотий мішок вік пролежить в землі і нічого не вродить.

Тож недарма хлібом і біллю зустрічає Русь своїх дорогих гостей. Ідіть, народи! Русь не відмовить вам, як не відмввить у хлібі сусід сусідові, село селу. Можливо, в інших державах не так заведено. Можливо, там, де владарює золото, за хліб і гребуть золото. А у нас ні. У нас віддають хліб тією ж міркою, якою позичали… Ми позичаємо хліб на багатство.

Складіть план до тексту та визначте тему і головну думку твору

Жили у країні Граматиці українські префікси. Було їх дуже багато: Роз-, Без-, Під-, Над-, Від-, Між-, Перед-... І були вони поважними, і пишалися собою, бо служили Українській мові - одній з найчарівніших мов світу.
Шанували префікси порядок, вони завжди знали, де й коли стати, як змінити слово, як грамотно писатися.
Але в кожній сім'ї бувають проблеми... Префікси З- і С-, жваві пустуни, були великими друзями, їх завжди бачили разом. Як вітер, гасали вони наввипередки по палацу. Тільки й чути було: з-з-з-, с-с-с-. Не в одного з поважних префіксів аж голова йшла обертом від того гасання. А коли кликали всіх до роботи, З- і С-створювали такий безлад у країні! Уявляєте, як вони з розгону, не задумуючись, ставали коло якогось Слова! Хто перший добіг, той і став. Так, кого хочеш, можна збити з пантелику!
Поважні префікси часто соромили пустунів, закликали їх бути серйознішими, відповідальнішими, - одним словом, виховували... Особливо обурювалися префіксиРоз- і Без-. "Ми теж можемо вимовлятися нечітко, але ж пишемося завжди однаково, бо інакше це було б неповагою до себе та й до інших префіксів взагалі!"
Але вмовляння не допомагали. І тоді префікси зібрали Велику наукову раду. Вони виступали з доповідями, сперечалися...
І нарешті ухвалили ПРАВИЛО:
префікс С- пишеться перед буквами К, П, Т, Ф, X, 
префікс З- пишеться перед усіма іншими буквами.
І все.З того часу префікси З-, С- і пишуться за такими правилами. Бо ПРАВИЛА є обов'язковими для виконання.Хіба що невігласи цього не знають. Але у нас таких немає!Юлія НОВАК, 
учениця 5-го класу середньої загальноосвітньої школи № 20 імені Олени Теліги. 
м. Феодосія.

1. Виділіть словосполучення з речення і запишіть.

2. Визначте головне і залежне слово.

3. Визначте тип словосполучення за морфологічними ознаками головного слова (іменникове, прикметникове, дієслівне...).

4. Укажіть іб синтаксичного зв’язку: узгодження (повне чи неповне); керування (сильне чи слабке, безпосереднє чи посереднє); прилягання.

Зразок розбору

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав (П. Панч).

1-2. Степ (який?) оповитий.

3. Іменникове.

4. Узгодження повне (в роді, числі, відмінку).

1-2. Оповитий (чим?) тишею.

3. Прикметникове.

4. Керування безпосереднє, слабке.

1-2. Дихав (чим?) пахощами.

3. Дієслівне.

4. Керування безпосереднє, слабке.

1-2. Пахощами (чого?) трав.

3. Іменникове.

4. Керування безпосереднє, сильне.

1-2. Трав (яких?) росяних.

3. Іменникове.

4. Узгодження повне.