Прочитати текст мовчки. Виділити тему, основну думку; визначити тип і стиль мовлення; виділити основні авторські думки щодо задуму висловлювання
сформулювати й записати основні положення тексту у формі вільних тез.
АБЕТКА СЛОВ’ЯНСЬКИХ ДУХОВНИХ ДЖЕРЕЛ
«Костянтинова абеткова молитва» — твір оригінальний, незвичайний. Нічого давнішого у
слов’янській поезії ми не знаємо: датується він IX століттям по Різдву Христовому. Віршована
абеткова молитва слов’ян написана у формі акровірша, тобто кожен новий рядок вірша-молитви
починається новою літерою абетки, від початку до самого її кінця.
«Абеткову молитву» ретельно досліджували видатні вчені Слов’янщини — О. Бодянський, І.
Срезневський, О. Соболевський, а найбільше — Великий Каменяр Іван Франко. Зміст молитви
виразно поділяється на п’ять частин. У першій — автор звертається до Бога і прохає його послати на
землю Святого Духа для проповіді Божого Слова. У другій — автор говорить про слов’янське
плем’я, готове прийняти християнство. У третій — автор молить Бога дарувати йому сил та мудрості,
аби він міг довершити нелегку справу — проповідь Слова Господнього серед слов’ян. У четвертій —
йдеться про перешкоди, що їх людська слабість ставить на шляху високого призначення поета-
проповідника. П’ята, остання частина з’ясовує, що автор готується йти до людей, щоб вони
зробилися культурним народом і збагнули Божу науку.
Хто ж був автором «Абеткової молитви»?
Тут думка вчених не є одностайною. Відомо, що автора звали Костянтин, але в історії
південних слов’ян IX століття було два Костянтини, кожен з яких міг бути автором вірша. Перший —
це Костянтин (Кирило) Солунський, першовчитель слов’ян, який разом зі своїм братом Мефодієм
створив кириличну абетку, що нею ми користуємось і сьогодні, хоч у трохи зміненому вигляді.
Другий — це Костянтин Преславський, учень і послідовник Костянтина (Кирила) та Мефодія.
Українською мовою «Костянтинову абеткову молитву» зі старослов’янської перекладав свого
часу Іван Франко, а вже в наші дні Роман Лубківський. Їхні переклади становлять велику цінність,
але в них не дотримано форми акростиха, тобто не вийде абетки, якщо читати згори вниз перші
літери кожного рядка.
Новий переклад Дмитра Білоуса — взірець віртуозного і натхненного переборення формальних
труднощів, з якими не впоралися названі вище перекладачі. Відтепер «Костянтинова абеткова
молитва» в усьому своєму блиску, в усій повноті свого високого смислу та звучання набуває прав
громадянства в сучасній українській мові, літературі, духовній культурі (М. Москаленко).
