Прованс - південна частина сучасної Франції - країни духмяних сирів. Тут розцвіла творчість трубадурів - головної особливості цього краю. Ці поети-співці складали вишукані вірші, оспівуючи лицарську любов до Прекраної дами, коханої. У період середньовіччя трубадури, мандруючи від міста до міста, від замку до замку, виконували свої пісні на арфі, віолі й лютні - прекрасних музичних інструментів. Трубадур мав бути знавцем етикету, делікатного поводження з дамами, леді , добре розумітися на поезії та музиці, бути обізнаним щодо всіх останніх подій, уміти миттєво склаладати вірші на замовлення, володіти не менш ніж двома музичними інструментами. Самі провансальські поети вважали лицарську любов, яку вони підносили, прагненням витримки, вихованням терпіння й самовладання - гідних почуттів. Згодом мистецтво трубадурів перетнуло кордони Франції та започаткувало романтичну літературу, серенади.
Песимістичний варіант розвитку світу. світ зміниться. не світитиме уже яскраво сонце і якщо раптом комусь здасться, що крізь сірі хмари пробиваються сонячні промінні, то це ілюзія, адже це не що інше, як світло від прожекторів. більше не побачимо ми голубого неба, але й споглядати на сіре небо, яким воно буде, стане розкішшю, яку можуть дозволити собі лиш люди, що живуть на самих вершинах багатоповерхівках, для інших - недоступно. із низу видно лиш дуже високі будинки. вони всі сірі і одинакові. архітектори б хотіли будувати їх красивими та оригінальними, але задля економії простору вони були змушенні побудувати їх як одноманітні кам'яні коробки. знаходитися в місті нестерпно, навкруг сморід й до жаху спекотне повітря. поодинокі люди, яких рідко побачиш посеред вулиці, ходитмуть в медичних масках. це ілюзія, вона їх більше не здатна захищати від токсичного повітря, але так спокійніше. ти повернешся додому, після років розлуки. побачиш свій дім і не впізнаєш уже його. про те, що це він, можна буде здогадатися лиш через вказівку джі пі ес. після того, як зайдеш у будинок, то направишся на мінус шостий поверх, ти знатимеш де це, адже жив у точнісінько такому самому будинку, власне кажучи, в цьому світі всі будинки точнісінько такі ж. стук у двері, ти удома. даремно, що світ розвалюватиметься й кричатиме в агонії, ти вдома і це головне.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку