1. Попереду, за річкою, танули ліси, що тяглися звідси і вгору, понад Ворсклою, і вниз, до Дніпра.2. Зав’юнився під ногами розсипчастий пісок берега. Річки, схованої в берегах, ще не видно було, але вона вже відчувалася по свіжості й прохолоді, якою потягло від неї. 3. Ліс, наблизившись, перетворився з синього в зелений. 4. Його соковиті хащі по той бік річки, прокидаючись, повнилися пташиним тисячоголосним гомоном, особливо солов’їними трелями. 5. Зелений світ, умитий росами, лящав, висвистував, видзвонював, лунко переливався щедрою розмаїтістю акордів, ладів і тонів. 6. Птаство, радіючи весні,творило музику краси дивовижної, солов’ї аж заходились, зозулі кували, торкаючи дзьобиками чарівні клавіші неба.7. Схід все ясніше розцвітався рожевим, світла більшало, невтомна пташина музика, напливаючи із зелених глибин мовби привертала веснянку. А. Позначте речення з відокремленими означеннями, вираженими відокремленим зворотом.
Б. Позначте речення з відокремленими обставинами, вираженими одиничними прислівниками.
В. Позначте речення з відокремленим додатком.
Г. Позначте речення з уточнюючими членами речення.
Д. Перепишіть останнє речення, визначте граматичні основи. ​

Роки йдуть, часи минають. Огляньмося навколо і подумаємо. Мені здається, що зараз ми приділяємо занадто багато уваги речам. Більш, ніж вони на те заслуговують. Де в кого вони стали майже метою життя. Чому це так?

Звичайно, кожному хочеться мати красивий одяг, елегантне взуття, чудову косметику. І цілком природно, що людина прагне гарно одягтися і взагалі чудово виглядати. Але... Існує одне "але" — речі ніколи не повинні посідати чільне місце в нашому житті, тому що у людини є найцінніший скарб — її душа. Я вважаю, що головне у кожного — це його внутрішній світ, його інтереси, знання, вміння.Треба бути цікавою людиною. Для цього — більше читати, відвідувати різні гуртки, мати якесь хобі. І тоді, я сподіваюсь, моя знайома знайде собі справжнього друга.

Отже, я бажаю всім людям душевного багатства. Я хочу, щоб люди робили побільше добрих справ, а не були подібні до горезвісного гоголівського героя Плюшкіна — персонажа "Мертвих душ".

1) Я все б зробив за сюю плату,

Та вітри всі порозпускав:

Борей недуж лежить з похмілля,

А Нот поїхав на весілля,

Зефір же, давній негодяй,

З дівчатами заженихався,

А Евр в поденщики нанявся, —

Я к хочеш, так і помишляй!

2) Венера низько поклонилась

І з панотцем своїм простилась,

А він її поціловав.

3) Плив-плив, плив-плив, що аж обридло,

І море так йому огидло,

Що бісом на його дививсь.

4) Бандура горлиці бриньчала,

Сопілка зуба затинала,

А дудка грала по балках;

Санжарівки на скрипці грали,

Кругом дівчата танцьовали

В дробушках, в чоботах, в свитках.

5) В обох підківки забряжчали,

Жижки од танців задрижали,

Вистрибовавши гоцака.

6) Троянці добре там курили,

Дали приманку всім жінкам,

По вечорницям всі ходили,

Просвітку не було дівкам.

7) Дидона ж мала раз роботу,

Я к з ним побігла на охоту,

Та грім загнав їх в темний льох...

8) Еней же думав, що вже спала,

І тілько що хотів дать драла,

Аж ось Дидона за чуб хвать.

9) Нема на світі мні покою,

Не ллються сльози із очей,

Для мене білий світ єсть тьмою,

Там ясно тілько, де Еней.

10) Вкруг неї полом'я палало,

Покійниці не видно стало,

Пішов од неї дим і чад!

Объяснение: