Виписати іменники із залежними від них прикметниками. Визначити рід, число, відмінок. Микола догнав дівчат на перелазі й зараз впізнав ту дівчину, що брала воду в березі: впізнав її гнучкий, тонкий стан, чорні брови, широкий лоб, кругле лице і дві товсті коси кругом голови, за котрими горіли на сонці червоні ягоди калини між зеленим листом.
Він тепер придивився, що в неї були темні, як терен очі і довгі-довгі вії. Вона глянула на нього і опустила вії на щоки; вії зачорніли на молодих щоках, як шовк. На дівчині була дуже бідна одежа: рукава на  сорочці були ледве поцяцьковані маленькими блідими зірочками.
Ту дівчину звали Нимидорою.

нарешті і до нашого міста прибула на білих конях зима. випав білий пухнастий сніг і закрив собою все: землю, дороги, тротуари, одягнув дерева і кущі в теплі шуби.

білі коні де пролинуть вони,

там земля у снігах голубіє

я вийшов на вулицю і не впізнав її. тільки вчора ввечері все навкруги було чорним і непривітним, а сьогодні вранці сніг так блищить на сонці, що аж очам боляче. іду вулицею і по слідах на снігу бачу: ось собака пробіг, а он пташині сліди залишились на білому снігу. калюжі замерзли, перетворившись на кришталеві озерця, в яких видно воду. тихо на вулиці, усі звуки потонули в снігу.

і куди не глянеш оком, —

біле все кругом,

де змахне зима широким

білим

моя вулиця гарна в будь-яку пору року. але взимку вона стає якоюсь загадковою і чарівною. дивишся на дерева — і вони тобі казковими новорічними ялинками, які чекають зимових свят. іноді вулицю так засипає снігом, що ми з сусі змушені рити тунелі, щоб можна було вибратися із снігового полону.

нам весело взимку, а от птахам — не дуже, тому ми піклуємось про них — підгодовуємо. на білій скатертині снігу яскраво виділяються червоні ягоди горобини. дивлюсь, як галки скльовують їх довгими дзьобами. хтось прикрасив ліхтариками найбільшу ялинку на нашій вулиці. дружно чекаємо веселих свят.

    стомившись від міста, його метушні, шуму та проблем, люди прагнуть знайти спокій на лоні природи. дуже часто для свого відпочинку вони вибирають ліс. він приваблює нас своєю прохолодою, тихим шелестом листя, ягідьми та грибами. до лісу йдуть відпочивати поодинці, сім’ями, цілими групами. на жаль, доволі часто такі набіги відпочиваючих закінчуються великими збитками для лісових масивів (забруднення галявин та лісових водойм пустими банками з-під консервів, поліетиленовими пакетами, пляшками, як скляними, так і пластиковими, лісові пожежі, знищення дерев, кущів, ягідників тощо). тому для того, щоб людям було куди знову і знову повертатися на відпочинок, необхідно дотримуватися деяких елементарних правил поведінки в лісі: • розташувавшись на відпочинок, не ламайте кущів та гілок дерев для багаття. для цього в лісі знайдеться чимало сушняку; • перш ніж розпалювати багаття, вирийте неглибоку ямку і в ній розкладіть багаття. бажано це робити біля річки чи якоїсь водойми. багаття не повинно бути занадто великим: полум’я може пошкодити розташовані поблизу дерева та кущі, а також може виникнути пожежа; • не мийте брудний посуд в річці, особливо з використанням миючих засобів. сполосніть його принесеною на берег водою і вилийте брудну воду під кущ. остаточно посуд краще помити вдома; • після відпочинку ретельно загасіть багаття, поливши його водою та засипавши ямку землею. землю щільно притопчіть ногами; • органічні рештки закопайте в лісі, а використані пластикові пакети та пляшки, а також скляний посуд заберіть із собою і викиньте на смітник у місті; • зібравши свої речі і відійшовши на декілька метрів від місця вашого відпочинку, зупиніться і огляньтеся: якщо ви залишили ліс таким же чистим і привабливим, як до вашого прибуття сюди, якщо ніде не видно слідів згарища, зламаних дерев, розкиданого сміття, значить, вам знову захочеться повернутися сюди. відпочинок в лісі відновлює наші сили, заспокоює нервову систему, дає наснагу для нашої творчості. дуже багато людей люблять “побродити по лісу”, часом наодинці, а то групами, як організованими (туристичні походи), так і неорганізованими. особливо люблять такі прогулянки діти, молодь. але в лісі на людину може чекати багато неприємних несподіванок: вона може заблукати, її може ужалити змія чи вкусити якась комаха або навіть звір. тому необхідно знати, які заходи необхідно здійснити перед початком подорожі та як себе поводити в лісі в разі виникнення небезпеки: • повідомте, куди ви збираєтеся. якщо поблизу нікого немає – залиште записку з повідомленням (дата, час відбуття, кількість людей, що йдуть з вами, напрямок подорожі і приблизний час повернення); • одягніть зручний одяг та взуття. вони повинні відповідати місцевості та погодним умовам, які можуть змінитися дуже швидко; • одягніть дітей у яскравий кольоровий одяг – він буде більш помітним у разі їх розшуку; • домовтеся про сигнали, щоб не загубити одне одного у лісі, особливо на випадок несподіванок – свистом або голосом; • запам’ятовуйте орієнтири під час руху у лісі. щоб не заблукати – залишайте позначки. без зорових орієнтирів людина в лісі починає кружляти; • якщо ви заблукали в лісі, зберігайте спокій та уникайте паніки. якщо ви панікуєте, думати логічно неможливо; • пригадайте останню прикмету на знайомій частині шляху і спробуйте простежити до неї дорогу. якщо це не вдається, пригадайте знайомі орієнтири, найкраще – залізницю, річку, шосе. прислухайтеся. при відсутності знайомих орієнтирів, стежок і доріг виходьте “на воду” – униз за течією. струмок виведе до річки, ріка – до людей. якщо орієнтирів немає, залізьте на найвище дерево – погляд з висоти є краще зорієнтуватися; • використовуйте навички та вміння будування схованок (буда, навіс, намет та ін.) або користуйтесь природними печерами. це виживанню у лісі, забезпечить вам захист і тепло; • бережіть та економно використовуйте воду. вона важливіша для вашого виживання, ніж їжа; • навчайте дітей, що необхідно вибирати велике дерево (або якийсь інший об’єкт) біля прикметного місця і перебувати там. повідомте дітей про необхідність кричати на шуми, що лякають їх. якщо це звірі, вони злякаються та підуть геть. це також швидше знайти їх тим, хто буде шукати.