Правильною э відмінкова форма числівника в рядку, семидесяти трьох
сімомантами чотирьма
дев'ятьмастами чотирма
сорок чотирьма​

Вот так повинно бути
В минулому році колективи більшості організацій і підприємств споживчої кооперації добилися приросту: обороту роздрібної торгівлі громадського харчування і платних послуг, збільшення обсягів закупівель сільськогосподарської продукції і сировини. Понад 80 відсотків кооперативних організацій і підприємств закінчили рік з прибутками.
Здійснено суттєві кроки для підвищення ролі пайовиків як справжніх господарів системи активізації, їх участі в реформуванні споживчої кооперації її власності, а також реалізації творчого потенціалу членів споживчих товариств в управлінських структурах та контрольних органах системи.
Надаючи важливого значення законодавчому врегулюванню діяльності кооперативного сектора економіки держави, Верховна Рада України прийняла Закон України „Про кооперацію” у первинній ланці споживчих товариствах та районних споживчих спілках відбулися звітно-виборчі збори та конференції, на яких підведено підсумки роботи за останні п’ять років, визначено напрями подальшої діяльності кооперативних організацій та обрано органи управління і контролю. вот так

Объяснение:

Моє село

Маленька крапелька величної держави —

моє село, багато є таких!

Зазнало лиха, бідувань і слави

Воно живе і вічно буде жить!

Нашому селу літ триста п'ятдесят, різні версії є про його назву.

Що чумаки возили сіль із Криму й заїжджали часто у корчму. І що перший переселенець дав назву свою. Що княгиня Софія Кантимирівна правила нашим селом. Мала маєток, Роганку-річку, а в ній карасі, і лини, й окуні. І церква теж була. І люди добр роботящі, умілі та тямущі. І пісня сходила із уст сама.

Мала Рогань, так звуть моє село, зручно примостилося біля швидкоплинної річки, затіненої верболозами.

Це частина моєї рідної Вітчизни, покровителька батьківського роду, моя відрада і надія, мої сподівання і звертання. Село добрих і працьовитих людей, які прагнуть зробити його зручним і впорядкованим.

У ньому я народилася, пішла до школи, тут моя рідня, друзі і знайомі, тут і доля моя.

Дуже гарне село навесні, коли цвітуть сади, і влітку, коли будинки потопають у зелені і квітах.

Через усе село в'юнко в'ється, мов стрічка, бруківка-шлях, що єднає нас і місто Харків.

Я живу і снюся своїм селом, воно в мені, бо будить думку і гріє душу, дороговказ і майбуття моє.

Я уособлюю Малороганську землю, що повнить світлом наш небокрай, чесних, порядних людей і є дивом калиновим, чарами барвінковими...