... Отгадайте загадки..
Взимку спить, а влітку шумить
. Без сокири, без долота,мости будує.
Чорна корова усіх людей поколола.
В землі спала, влітку встала.
Вміху одпочивала, в млині танцювала – людей годувала.

Слов’янський народ, який на той час жив на території Київської Русі, створив самобутню, багату і високу духовну та матеріальну культуру, яка базувалася на попередніх здобутках східних слов’ян. Одна з наймогутніших держав середньовічної Європи суттєво прискорила культурний і економічний розвиток слов’ян, стала одним з головних етапів формування східнослов’янських народів. Завдяки своїй могутності Київська Русь була спроможна відстоювати свої землі від посягань кочівників та зазіхань візантійських імператорів. Завдяки міцній державній єдності роздрібнених руських земель збагачувався уклад життя різних народів, їхня мова, матеріальна та духовна культура. Крім того, Київська Русь сприяла культурному та економічному розвитку неслов’янських народів, які в той час проживали на її території або межували з нею.
Київська Русь мала також і велике міжнародне значення. На той час вона була відома далеко за межами Європи. Київська Русь впливала не тільки на міжнародні політичні відносини на континенті, а й на Близькому Сході та в Азії. Руські князі підтримували міцні династичні зв’язки з Англією, Францією, Швецією, Польщею, Норвегією, Угорщиною і Візантією. Наприклад, дочка Ярослава Мудрого була дружиною короля Франції Генріха I. Після смерті короля вона правила Францією аж до повноліття їх сина Філіпа.

 Не менш важливе значення Київська Русь відігравала і в становленні міжнародних торгівельних зв’язків. Довгий час центром міжнародної торгівлі на руських землях залишався Київ. Руські купці в той час торгували з багатьма країнами світу, а у містах Київської Русі було багато іноземних купців.
У період свого підйому Київська Русь була міцною державою, але єдиною

«До нас у школу їде цирк!» — оголосила вчителька. «А що, і звірів привезуть?» — запитав хтось із дівчаток. «Ні, звірів не буде, — посміхнулася Ольга Іванівна. — Будуть акробати, клоун і навіть фокусник». Ми з нетерпінням чекали виступу циркових артистів, адже всі — і дорослі, і діти — люблять цирк. Нам дуже сподобалися жонглери й акробати. А клоун, як нам здалося, був не в настрої. Склалося враження, начебто в нього болить зуб. Але все рівно, ми аплодували від душі.

Зненацька після чергового трюку фокусник запросив в асистентки нашу вчительку Ольгу Іванівну. І от що здивувало всіх: вона дуже професійно виконувала його команди. А скінчилося все тим, що Ольга Іванівна сама показала трюк, асистував же їй фокусник. Ми були вражені — звідкіля у викладача математики здібності циркового артиста? Усе пояснив сам фокусник. Це була ще молода людина, що недавно закінчила циркове училище. Але свій шлях у професійні артисти він почав з дитячої циркової студії при Будинку культури залізничників, куди його, важкого підлітка, привела Ольга Іванівна. Справа в тому, що школяркою вона сама займалася в цирковій студії, але потім вирішила пов’язати своє життя зі школою. Це з її ініціативи приїхав цирк, і вони, фокусник Олексій і Ольга Іванівна, вирішили приготувати спільний номер.

Відтоді ми стали іншими очима дивитися на нашу вчительку. Нам і раніше подобалися її уроки. Дівчатка намагалися наслідувати її в одязі, а хлопчикам соромно було приходити з невивченою теоремою або невирішеним рівнянням. Вона пояснювала так дохідливо! Після відвідування цирку ми стали часто просити Ольгу Іванівну показати нам який-небудь фокус. «Я можу і вас навчити нескладних трюків, але все це після уроків», — казала вчителька. Ось така у нас здібна вчителька.