1. ВАРІАНТІ
Поширене означення треба відокремлювати в реченні
А ліс залитий сонячним теплом.
Б Степ осяяний весняним сонцем.
А Б В Г
ГЗгадай слова давно забуті.
В Книга була нещодавно прочитана.
2 Поширене означення НЕ треба відокремлювати в реченні
А осяяний сонцем перед нами розкривався зовсім інший світ.
В Застебнутий на всі ґудзики він був схожий на соняшник у цвіту.
Б Мечем і кров'ю писані кросворди ніхто повік уже не розгадає.
А Б В Г
ГОбігріте й трохи нагодоване пташеня нарешті поворухнулося.
3. Якщо на місці крапок уписати повитий ранковим серпанком, то неускладнене речення утво-
АОстрів ... замріяно ніжиться в морі.
Б Замріяно ніжиться в морі острів
А Б В Г
в острів замріяно ніжиться в морі.
замріяно ніжиться в морі острів.
риться в рядку
Г
А Б В
АБВ
А Б В
Непоширене означення ОБов'язково треба відокремлювати в реченні
Польові квіти духмяні різнобарвні несподівано гармонійно виглядали в дорогій вазі.
в Супутники невидимі й далекі літають десь у піднебессі.
в Настали дні важкі тривожні перед відповідальними змаганнями.
г Сосни рудi та кострубаті дедалі частіше траплялися на їхньому шляху.
5. Непоширене означення треба відокремити за до тире в реченні
А в Україну завітала очікувана весна запашна весела.
Б Очікувана весна запашна весела завітала в Україну.
В Весна очікувана запашна весела завітала в Україну.
гВ Україну завітала очікувана запашна весела весна.
6. Неузгоджене означення НЕ ОБОВ'язково відокремлювати в реченні
А З книгою на колінах олівцем за вухом вона замріяно сиділа під розквітлою яблунею.
Б У мене є незвичайна мрія побувати на Місяці.
В Депутата оточили журналісти з мікрофонами камерами та диктофонами.
гу яскраво-жовтій сорочці з дивакуватою зачіскою Андрій відразу привернув до себе ува
7. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
A Рідний степ, широкий, вільний, став перед очима.
А Б В
БСонце вибилося з-за гори - червоне, палюче, неласкаве.
в Біг я, веселий і босий, серед гречаних медів.
гПрисипаний срібним пилом клапоть неба, зазирнув у моє вікно.
8. Відокремлену прикладку вжито в реченні
A Шануйте слово - дивовижний витвір людини.
Б День — це крок життя.
в я – долонька рідної землі.
гу скарбниці людських почуттів найкращий скарб - повага до людини.
9. Прикладку НЕ треба відокремлювати в реченні
A Козак Бобренко на ім'я Григорій єдиний син достойної вдови.
АБ-
Б Секвоя найвище дерево у світі росте в Північній Америці.
в Як фольклорист Франко з палким інтересом ставився до народної творчості.
т Прикладка як різновид означення може бути поширеною чи непоширеною.
АБ

есе

Объяснение:

Скільки існував наш народ, стільки вкладав він свою мудрість у прислів'я та приказки. У них вся сила народного розуму, у них і заповіт нащадкам про те, як поводитись за життям і людьми, і розмірковування над важливими вічними питаннями.

Знайомлячись із народними прислів'ями та приказками, я відзначив для себе, що вони зачіпають усі теми, які тільки можуть бути цікавими людині: є приказки про Батьківщину, про природу, про працю, про гроші, про здоров'я та хворобу, про добро і зло, життя та смерть, про родину. Не знайдеш і слів, щоб висловити всю глибину простої людської мудрості, яка прихована у таких коротких висловах!

Мені сподобалися приказки та прислів'я, присвячені темі кохання. У них наших предків щодо цього вічного почуття, і норми народної моралі.

Сила почуття і вічність справжнього кохання передано у таких прислів'ях: "Любов — не пожежа, займеться — не загасиш", або: "На любов і смак — товариш не всяк", "Не до чари, як хто кому не до пари".

Висловлено у народній творчості і безкорисливість, щирість у почуттях: "Нехай борщ без сала, аби душа пристала", "Хоч у курені, аби до серця мені", "З перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем".

Читаючи художні твори, я часто дивувався з того, як вміло описує письменник красу дівчини, які епітети добирає, як влучно та поетично порівнює дівочу вроду з явищами природи. Тільки знайомлячись із народною творчістю, я зрозумів, що майже всі порівняння взяті саме з фольклору, а вже потім вони пішли мандрувати сторінками художніх творів. "Дівчина, як калина, як ясна зоря", "Красива, хоч з лиця воду пий", — все це взято з безмежної поетичної народної творчості.

Багато створено прислів'їв та приказок і про працю, навчання: "На дерево дивись, як родить, а на чоловіка — як робить", або ще; "Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом". Сказав наш народ і про навчання, про мудрість: "Мудрий не есе каже, що знає, а дурний не все знає, що каже". Мені дуже сподобався цей влучний та іронічний вислів!

Я вважаю, що кожному з нас треба цікавитись народними прислів'ями та приказками, бо вони роблять наше мовлення виразнішим, а самі є справжнього скарбницею мудрості. Запам'ятаймо ж їх на все життя, бо не на користь книжку читать, коли лише вершки хапать!

Объяснение:

1. Ось такий і є вересень: удень надій­ний, уночі тривожний (М. Стельмах). 2. Замолоду нас вабить і збу­джує нашу уяву все грандіозне: великі ріки, великі дерева, пишні суцвіття, а потім ми починаємо помічати маленькі квіточки, тра­винки й листочки (Ю. Мушкетик). 3. У щастя людського два рів­них є крила: троянди й виноград, красиве і корисне (М. Рильський). 4. Наближення зими в усьому серце чує: і в шелесті листків, і в ві­трі, і в стежках (В. Сосюра). 5. Жито, пшениця й овес — усе разом поспіло (І. Нечуй-Левицький). 6. Тут усе скрегоче: птахи і комахи, всю ніч, не замовкаючи й на мить (Л. Дмитерко). 7. У нашому са­ду була розкішна флора: кропива й ревень, жоржини й любисток (За Л. Костенко).