М'ясо, в'язати, п'ятнадцять, лягати, в'яне, в'ється, пам'ятник, здоров'я, безслав'я, осерддя, з'юрмитися, від'їхати, об'єм, з'їхати, без'ядерний, безініціативний, сюрчить, знання, розв'язка, зоря, буря, п'ють, надвечір'я, пір'їна, узгір'я, моряк, гарячий, повір'я, довір'я, бур'ян, б'ється, м'ята, людяний, під'юджувати, об'єднати, розмякнути, п'явка, черв'як, духмяний, ув'язнений, зобов'язання, сім'я, Водоп'янов, оловяний ,осердя, медвяний, в'юн, об'їзд, риб'ячий, здоров'я, оборати, передсвятковий, пір'їна, цвях, здиблювати, слов'яни, різдвяний, торф'яний, кам'яний, оленячий, знічев'я, нез'ясований, дірявий.
Объяснение:
Ще з ночі почав він свою роботу, щоб ранком здивувати весь світ. Кожний кущик, кожне деревце дід Мороз прикрасив по-різному. На кущах глоду порозвішував тонке мереживо. На гілках черемхи — разки намиста. А дубовому листу, що так і не опав восени, доточив розкішні торочки. Всіх обійшов, нікого не минув. Немало потрудився він і біля сосен.
Торкнувся кожної глиці і ніжним серпанком оповив крони. І зараз усі сосни, мов купаються в білому мареві. Від цього кожний стовбур ще більш відливає червоним золотом, а верховіття м'яко тане в безмежному просторі тьмяно-срібного неба. Важкі, сизі пасма, боячись згубити свою красу, схилились, завмерли і не ворухнуться.
Глибока тиша залягла довкола. Ніщо не шерехне, ніщо не порушить цей урочистий, зимовий спокій. Віддалік сосен — берізка. Та яка берізка! Хіба скажеш, що вона гола, безлиста? На ній розпустилося чудове, біле листя, а на гінкому вітті розкрився весняний первоцвіт. І все на ній біле: і гілля, і листя, і кора. Хто не йде — замилується. А дід Мороз тільки посміхається в сиву бороду: «А що, гарна?».
Отакий-то витівник живе у наших краях.
