-Привіт Софія! Я нещодавно бачив фільм про роботів. -Я не хотіла би потрапити в місто, де всю роботу за людей виконують роботи. -Чому? Все ж було значно легче. Домашню роботу виконують роботи, прибирають роботи, ходять в школу теж вони. -І щоб тоді робили ми? Люди? -Відпочивали! Гуляли на вулиці! Дивилися телевізор! -А від чого ми відпочивали, якщо все роблять роботи? Нам би не будло цікаво жити! -Але є дуже важка робота! На заводах, фабриках. -Я не сперечаюсь. На великих підприємствах дійсно потрібна робота роботів, щоб швидко та якісно виконувати роботу. Але люди повинні контролювати. Адже налаштування у робота можуть збитись, і всі речі будуть зроблені не так, як треба. -А домашню роботу? Вона ж важка! -Але як ти отримаєш знання, якщо вчитись будуть роботи? -А мити посуд? Готувати іжу? Прибирати в квартирі? Це ж дуже зручно! -По перше вже є робот який миє посуд. Посудомийна машине. Ти повинен лише поставити посуд і покласти миючий засіб. По друге. Якщо тобі вже так ліньки готувати собі їжу, замов чи купи півфабрикати. І по третє. Прибирати квартиру можна завдяки пилисосу. Це краще ніж віником. -Дійсно.. -Сподіваюсь я преконала тебе. А тепер я маю йти. Бувай -Бувай!
Учому краса і багатство української мови? український поет володимир сосюра в часи великої вітчизняної війни закликав: любіть україну у сні й наяву, вишневу свою україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну. у кожному художньому творі ми знаходимо золоті зерна добра, барвистої краси мови. а мова наша дуже багата. нею можна висловити найскладніші думки, найтонші почуття і переживання, передати враження про побачене, почуте, прочитане. про красу і багатство української мови влучно говорить український поет олександр підсуха у вірші "мова": ой яка чудова українська мова! де береться все це, звідкіля і як? є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва, бір, перелісок, чорноліс. є іше й байрак! мова — одне із чудес, за якого люди найтонші відтінки думок і почуттів. вона віддзеркалює душу народу, його історі мова — то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той всихає від спраги. століттями мова народу була тією повноводою річкою, яку ми називаємо поезією. поетична грань живе в слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води. наша рідна мова — запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів. проголошення незалежності дало право зайняти українській культурі належне їй місце. а основою, джерелом культури є материнська мова. а яка ж красива, яка милозвучна ота материнська рідна мова. яка багата у висловах, порівняннях, метафорах, гіперболах.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку