Чудова пора осінь.Небо ніби зв"язане з мокрою землею сірими ниточками дощу ,а на вікні крапельки, неначе сльозинки.Небо чомусь плаче , а може не плаче. а напуває стомлену землю.На кожній тоненькій гілочці нанизані кришталеві прозорі намистинки дощу. Яка краса! А вмиті дерева стоять чистенькі ,як після купелі.Вони приготувались до зими.
