Шкільне життя таке веселе. Були часи коли мої однокласники
замість того, щоб сумлінно працювати ловили гав. Щоб отримувати оцінки
вони деколи водили за ніс нашого вчителя. Коли ж він дізнавався про їхні
хитрості, то він задавав їм перцю з маком. Після цього йому доводилось
брати їх за барки, щоб почути від них хоч щось з того, що вивчають. Через
таких однокласників вчитель, розгнівавшись, на всіх дивився бісом і всі
випивали гірку чашу його гніву. За такими однокласниками він гав
протягом шкільного року і мотав на вус все те, що бачив, і коли в кінці
навчального року вони були незадоволені своїми оцінками, то він казав їм:
«Що заробили – те й отримали. Потрібно було старанно працювати, щоб вас
були гарні оцінки».
Недарма кажуть, що хто твори Шевченка прочитав, той багатший серцем став. Творчість
Великого Кобзаря здатна надихати та збагачувати. Прочитавши твори Шевченка, людина сповнюється почуттями гордості за свій край, любові до свого народу. Жодна
людина, яка ознайомилась із творчістю цього автора, не залишиться осторонь важливих суспільно-політичних проблем. Великий Кобзар описав ті нещастя та випробування, які лягли на долю кріпака, відтворив духовний світ цілого народу. Окрім цього, твори Тараса Григоровича написані гарною мовою, тому здатні підвисити загальний рівень культури. А та духовна велич і краса, з якою описав свій народ
Шевченко, не може не збагатити серце.
