В дитинстві мені дуже хотілося стати художником. Дома досі зберігаються стопки альбомів з моїми малюнками. Але зараз я розумію, що професія фотографа приваблює мене більше. Звичайно, в майбутньому все ще може змінитися, і впевнено говорити про вибір роботи поки рано. Адже навколо стільки всього цікавого, і хочеться спробувати себе в різних сферах.
Фотографія – це щось чарівне і зачаровуюче. Застигла мить, яка ніколи не повториться, зафіксована в найдрібніших подробицях. Мені подобається розглядати роботи як відомих майстрів, так і початківців. У кожного свій особливий неповторний стиль. Хтось знімає природу і тварин, комусь більше до душі люди і їхні емоції, є і ті, кого цікавлять зйомки в незвичайних і навіть місцями екстремальних умовах.
У мене поки немає хорошого фотоапарата. Я користуюся маленькою камерою для аматорських зйомок, а коли її немає під рукою – телефоном. Але мене це не засмучує, тому що для успішного освоєння фотомистецтва набагато важливіше виробити власний смак і розвинути нестандартне бачення світу. До того ж іноді на сімейних святах мій дядько дає мені потримати свій професійний фотоапарат. Кожен раз я намагаюся уважно розглянути його, спробувати всі можливі функції і режими.
Мені подобається те, що фотографи можуть вільно відвідувати різні заходи, знайомитися з цікавими людьми. Багато з них подорожують по світу, а потім продають свої знімки журналам, або влаштовують персональні виставки. Приваблює і те, що через свою роботу фотограф може поділитися з іншими своїми емоціями, настроєм і ставленням до життя і подій, що відбуваються. Також завжди є можливість придумати щось цікаве і незвичайне, що приверне увагу людей. Нудьгувати з такою професією точно не доведеться.
Твір на тему моя майбутня професія фотограф
Фотограф – це людина мистецтва, яка фіксує прекрасні миті життя і залишає частинку своєї душі в результатах своєї роботи.
Луї Дагер це людина, завдяки якій існує професія фотограф, саме він винайшов унікальний б фіксації зображення.
Позитивні якості цієї профессіі – це перш за все свобода. Фотографи зазвичай співпрацюють відразу з декількома виданнями або фотостудіями, куди відправляють свої роботи. Великий плюс – вільний графік, робота фотографа не буває нудною!
Звичайно в кожній професії є свої мінуси, такі як: перше і найважливіше – робота в умовах жорсткої конкуренції, самому треба шукати місце роботи, мати дуже багато терпіння, адже клієнти бувають різні, професія дуже важка і вимотує!
Чому я вибрала цю професію? Тому що ця професія мені дуже цікава, цікава вона мені тим, що фотографи – це дуже творчі особистості, вони створюють прекрасні, чарівні роботи. Коли я виросту у мене обов’язково буде своя фотостудія
Недарма вважається, що праця облагороджує людину. Адже задля того, щоб зробити будь-що добре, потрібно вчитися та розвиватися. Уміла в своїй справі людина – наче митець, що створює шедевр. ЇЇ рухи красиві та відточені, хоч вона малює картину, хоч рубає дрова. Отаке захоплення в мене завжди виникає, коли я гаю, як моя мама вишиває "хрестиком" картини.
Моя мама Олена дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми.
Коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.
