Випл..каний, вел..тен.., горл..чка, мар..во, м..реж..во, пр..оритет, інт..л..гент, т..рамісу, піц..а, хоб..і, гол..андець, ро..сипаний, пр..зв..ще, пр..зирство, ..цілен..я, медал..ю, Уман..щина, посол..с..кий, ірпінс..кий, ател..є, деб..ют, торф..яний, тиж..невий, контрас..ний, захис..ний, лісо/степовий, біло/рожевий, західно/українс..кий, півден..о/західний, первісно/общин..ий, тридцяти/семи/метровий, 15/річний, ні/котрий, ні/до/кого, казна/чий, будь/до/кого.ХЛЛ​

 Для кожної людини її життя-це найцінніший скарб,який вона має.Та чи вважають його справжнім скарбом,скажімо,сусіди?І чи помітять його серед пороху віків прийдешні покоління?
 Люди,наче зірки в небі.Одні світяться яскраво,інші-тьмяно,а деяких і зовсім не видно.Цінність людського життя визначається обсягом і ясістю добрих справ,подарованих іншим людям.Тільки завдяки праці ми можемо чогось досягти,показати себе з кращого боку.
 Отже,якщо не хочеш безслідно згаснути,наче невідома зірка,шукай професію до душі,необхідну суспільству, і працюй на славу!Майже всі відомі люди закарбували в пам*яті нащадків саме свої трудові досягнення чи подвиги,а не якісь інші якості.Праця робить деяких людей безсмертними.

Зима. Царство снiгу i морозу. Одна з його найчарiвнiших картин — це зимовий ранок. Як гарно прокинутися вранцi й вiдчути початок нового зимового дня! Прокинешся, скочиш зi свого лiжка, пiдбiжиш до вiконця — i твої очi вiдразу ж заслiплює океан кришталево-чистого снiгу. Вiн, наче дорога матерiя, блищить i переливається пiд скупими променями зимового сонця.
Дерева надворi теж у важкому дорогому вбраннi. Пишно й водночас якось таємничо стоять вони, сповитi бiлою пухкою тканиною. На гiлках деяких дерев розвiшано годiвнички. Снiгурi, горобцi та iншi птахи прилiтають туди пiдгодуватися. Приємно i весело гати за галасли вою метушнею птахiв!