Пунктуаційний аналіз тексту 4. Пунктуаційний аналіз тексту. Спишіть, поставте пропущені розділові знаки. Письмово поясніть пунктограми при відокремлених обставинах:
Дорога майнувши сірим хвостом безшумно сховалася в зелені хлібів. Над моєю головою вирисовуючи незримі вісімки кружляла зграя веселих вечірніх мушок. Десь збоку внизу сочно чиркала коса, 1 звідти віяло вогким, густим духом свіжоскошеного сіна. Я веселіше підтягнув на плечі клунок, поправив солдатського картуза, якого на мене начепили для поважнішої конспірації, 1 стараючись ступати в такт коcі бадьоро пішов уперед. Несподівано сажнів за п'ятнадцять переді мною я побачив чоло- віка. Подорожній щось робив ідучи. Посувався він помалу ступаючи важко й розмірено немов несучи на плечах відро з водою (За В. Винниченком).

Єдиний скарб у тебе – рідна мова.

Заклятий для сусіднього хижацтва.

Вона твого життя міцна основа,

Певніша над усі скарби й багатства.

(П. Куліш)

Мова - це не просто б спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова - це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам'ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу.

Олесь Гончар

* * *

Людина, яка втратила свою мову, - неповноцiнна, вона другорядна в порiвняннi з носiєм рiдноï мови.

Павло Мовчан

* * *

Хто не любить своєï рiдноï мови, солодких святих звукiв свого дитинства, не заслуговує на iм'я людини.

Й. Г. Гердер

* * *

Рiдна мова на чужинi
Ще милiшою стає.

Павло Грабовський

* * *

Мова - це великий дар природи, розвинутий i вдосконалений за тисячолiття з того часу, як людина стала людиною.

Кiндрат Крапива

* * *

Поки жива мова в устах народу, до того часу живий i народ. I нема насильства нестерпнiшого, як те, що хоче вiдiрвати в народу спадщину, створену незчисленними поколiннями його вiджилих предкiв.

Костянтин Ушинський

* * *

Народ, що не усвiдомлює значення рiдноï мови для свого вищого духовного життя i сам ïï покидає й вiдрiкається, виконує над собою самовбивство.

Шафраник

* * *

Найбiльше i найдорожче добро кожного народу - це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає I своє давнє життя i своï сподiванки, розум, досвiд, почування.

Панас Мирний

* * *

Хто ясно думає, той ясно i говорить.

Буало

* * *

Мова - духовне багатство народу.

Василь Сухомлинський

* * *

Мова - втiлення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любiмо ïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï! Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за приступнiсть мови, за багатство мови.. .

Максим Рильський

Ярослав Мудрий прикрасив не гірше від найяскравіших міст світу. Дехто натякав князеві на його марнотратство: навіщо то золото? І навіщо церкву поставлено на пагорбі? Але князь Ярослав знав, що робив. Нехай усі — і чужоземці і мандрівники, і друзі, та й вороги — одразу бачать, який багатий, красивий і могутній Київ.

Київський Софійський обор дає нам уявлення про велич і красу архітектури Київської Русі. В усій Європі жодна споруда її т. не могла зрівнятися з київським собором, завдовжки без виступів він 37 метрів, завширшки — 55. Храм має п'ять нефів — поздовжніх коридорів, які на східному фасаді завершуються п'ятьма вівтарними напівкруглими виступами — апсидами, оточений внутрішньою і зовнішньою галереями. Із західного боку височать дві башти зі сходами, що ведуть на другий поверх. Вінчають собор тринадцять куполів, які поступово збільшуються від малих по краях до найбільшого центрального. Купол і дах вкриті листовим свинцем.

Архітектурі органічно відповідає розпис будівлі, який мав на меті звеличити державу. Мозаїки і фрески суцільними килимами огортають стіни, склепіння і стовпи собору, серед яких височіє під куполом велична постать Оранти. Важко переоцінити художню вартість софійських мозаїк. Вони, безумовно, є пам'ятниками мистецтва світового значення, що дійшли до нас у своїй первісній красі.

Фрески Софії збереглись менше, ніж мозаїка. Багаторазові реставрації завдали багатьом картинам непоправної шкоди.

Київська Софія — справжня скарбниця давньоруської культури, невмируще джерело знань про далеке минулого нашого народу. Нині — це всесвітньо відомий музей.