
-От прийдемо зараз додому і сяде за свій комп'ютер, відірвати не можна.
-Що да то да... Скільки лиха вже сталось через цей клятий інтернет. Он у Семенченків з сусіднього під'їзда так грощі вкрали.
-А це як так?
-Знаєш інтернет-магазини є?
-Ну.
-Так от беруть деякі люди купляють оплачують через інтернет а товар не приходе і ніколи не прийде.
-Ого. А що ж вони таке хотіли купити?
-Сергійку автомобіль роботизований на керуванні.
-Мабудь багато грошей аферисти забрали.
-Та вони чим і приваблюють- тим що товар нібито дешевше ніж у інших, от у них і частіше купляють.
-Ого як хитро. А я знаю що деякі ман'яки можуть через інтернет про тебе дізнатись усе. Де ти живеш, що їси, на що алергія, який улюблений колір і що ти ненавидиш.
-Це ж треба, я користуюсь інтернетом для того щоб фільми і рецепти дивитись, донька і син інфомацію, чоловік різні поробки, ремонти автомобіля дивиться, а інтернет окрім джерела інформації є ще й загрозою життю і гаманця.
Щодня безліч людей мають справу із засобами масової інформації: читаючи свіжу газету, слухаючи радіо дорогою на роботу або ж переглядаючи вечірні новини. Нам цікаво, що відбувається навколо нас та у світі, але далеко не всі мали б змогу бути в курсі новин, якби для цього не працювали журналісти.
Робота медійника виснажлива й відповідальна, адже важливо донести інформацію якнайшвидше і без жодної похибки, бо неточність може спотворити суть повідомлення.
Досить часто журналісти опиняються першими в центрі трагічних подій, де вирують стихійні лиха, відбуваються теракти та йдуть війни. І дуже важливо не лише вберегтися від можливих небезпек, а й встигнути першим передати новини читачам, слухачам та глядачам, бо найвища нагорода для журналіста – це коли його матеріали читають, слухають, дивляться, чекаючи наступних.
Журналістика мене приваблює своєю різноманітністю. Це – професія, котра робить кожен робочий день не схожим на інший. Робота у засобах масової інформації дає можливість розвиватись, удосконалюватись, роблячи це не лише для себе, а й заради читачів.
Вважаю, найвищого рівня у професії можна досягти лише тоді, коли читачі безпомилково визначатимуть твої публікації, навіть не дивлячись на ім’я автора, що підписане під статтею чи репортажем.