Прочитайте. Визначте в реченнях граматичні основи.

Кількість дописувачів української Вікіпедії, яка є українськомовним розділом багатомовної вікі-енциклопедії, невпинно зростає. Географія проживання українських вікіпедистів надзвичай- но різноманітна, тому що з їхніх особистих сто- рінок видно, що проживають вони в більш ніж десяти країнах світу. На жаль, географію неза- реєстрованих дописувачів та користувачів, які не зазначили свого місцезнаходження, встановити неможливо.
Найкращими статтями, рейтинг яких визна- чається голосуванням користувачів, визнано ті,автори яких вичерпно розкривають зміст понять і явищ, дотримуючи
об’єктивності й нейтральності викладу.​

Високий-вищий

Вузький-вужчий

Тяжкий - тяжчий

Дужий дужчий

солодкий - солодший

швидкий - швидший

добрий - добріший

м`який – м`якший

близький - ближчий

легкий -легший

короткий - коротший

різкий – різкіший

 

 

Вищий ступінь порівняння прикметників і прислівників в українській мові має дві форми: просту (синтетичну) й складену (аналітичну).

Проста форма утворюється від основи прикметника (прислівника) шляхом додання суфікса «-іш-» або «-ш-». Особливості чергування звуків:

·         У першому разі (зі суфіксом «-іш-») основа залишається без змін: тугий — тугіший (туго — тугіше), різкий — різкіший (різко — різкіше), сухий — сухіший (сухо — сухіше

·         У другому випадку (з використанням суфікса «-ш-») основа прикметника може зазнавати певних змін:

- Суфікси «-к-», «-ок-», «-ек-» випадають: солодкий — солодший (солодко — солодше), короткий — коротший, широкий — ширший.

- Приголосні «г», «з», «ж» разом із суфіксом -ш- утворюють звукосполучення «-жч-». Існує сім таких прикметників і стільки ж прислівників: важкий — важчий (важко — важче), тяжкий — тяжчий (тяжко — тяжче), близький — ближчий (близько — ближче), низький — нижчий, вузький — вужчий, дужий — дужчий, дорогий — дорожчий (дорого — дорожче). Ці зміни зберігаються і в похідних словах (дужчати, ближчати, подорожчання);

1.    У двох прикметниках і двох прислівниках ці зміни не відбуваються: легкий — легший (легко — легше), довгий — довший (довго — довше);

2.    Приголосний «с» разом із суфіксом -ш- зливається в звук «-щ-». Таких прикметників і прислівників три: високий — вищий (високо — вище), товстий — товщий (товсто — товще), красивий — кращий (красиво — краще). Паралельно з формами товщий, товще існують товстіший, товстіше. Звук «щ» зберігається і в похідних словах (покращити, потовщення);

3.    Приголосні «т», «д» перед «-ш-» вимовляються як «ч», «дж», але на письмі ця зміна не відбивається: короткий — коротший [корочший], багатий — багатший[багачший], молодий — молодший [молоджший], гладкий — гладший [гладжший] (аналогічно й у прислівниках).

Основа прикметника і прислівника може залишатися без змін: м 'який — 

м 'якший, дешевий — дешевший, здоровий — здоровший.

"Усі сидять у теплих будівлях, лишень мені не сидиться. Я хочу вийти на вулицю подивитись на свою будівлю, на інші будівлі і з радістю крикнути, що попри погоду, погодні негаразди я є щаслив(-им;-ою)
Коли я вийш(-ов;-ла) то побачила ще декілька дітей, які прямували до мене і я зайш(-ла;-ов) додому, адже було дуже холодно. За цими дітьми я га(-в;-ла) з вікна.
Усі вони були надзвичайно щасливі. Грали у сніжки, ліпили снігову бабу, раділи та веселились. По їхній поведінці я в якійсь мірі й впізна(-в;-ла) себе. набравшись сміливості я тепло вдягнувшись пішла до них. Відразу ж поча(-в;-ла) розмову. За перших 10 хвилин я зрозуміла, що це є мої люди, яким я дуже завдячую."- ось таку цікаву історію розповідав усім дітям на вулиці наш дід Афанасій.