Не той злодій, хто краде, а той, хто дарує.
Дужий як Геркулес.
Хто дмухає на порох, запорошить собі очі.
У кожного кота свій березень.
Хвалилася корзина, що в неї ручка красива.
Хто має солом’яний хвіст, той боїться вогню.
Хто народився котом, той і в темряві мишей ловить.
Хто любить мух, той завжди голодний.
Хто не поважає інших, того не поважають інші.
Хто чинить добро, той має його.
Що рідкісне, те й цінне.
Молодий той, хто здоровий.
Хто брехун, той і злодій.
Те, що в голові маєш, за плечима не понесеш.
Нема охоти – яка там робота.
Що посієш, той пожнеш.
Хто працює, той ситий, а хто ледарює – голодний.
Без труда – ніякого плода.
Хто подорожує, той світ видає і розум здобуває.
Добре тому, що в дорозі лежить на возі.
Не грайся з вогнем, бо попечеш собі руки.
Горе тому, хто на печі.
Кожному своя дорога.
Вогонь мститься, як його не шануєш.
ответ:
хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
більше діла — менше слів.
будь господарем своєму слову.
мовивши слово, треба бути йому паном.
слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
від красних слів язик не відсохне.
від солодких слів кислиці не посолодшають.
від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
від теплого слова і лід розмерзається.
вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
впік мене тим словом, не треба й вогню.
гостре словечко коле сердечко.
де мало слів, там більше правди.
діла говорять голосніше, як слова.
де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
добре слово краще, ніж готові гроші.
добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
за грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
з пісні слова не і свого не вставляють.
і від солодких слів буває гірко.
