Найбільшою річкою України є Дніпро (давні назви - Борисфен, Славутич). Це третя за площею басейну річка в Європі після Волги і Дунаю. Бере початок на Валдайській височині з болота Аксенінський Мох (Смоленська область, Росія). Довжина річки – 2201 км (в межах України – 981 км). В Україні Дніпро протікає своєю середньою і нижньою течією і впадає в Дніпровський лиман Чорного моря.
річка Дніпро
Дніпро разом з притоками обводнює майже половину нашої території. Він протікає від північних меж до впадіння Десни в меридіальному напрямку з півночі на південь. Далі напрямок змінюється на південно-східний уздовж північно-східного краю Придніпровської височини до Дніпропетровська. На ділянці між Дніпропетровськом і Запоріжжям пронизує кристалічні породи Українського щита і тече тут у меридіональному напрямку. На цій ділянці на Дніпрі було 10 порогів, які перешкоджали наскрізному судноплавству. Через пороги вниз за течією, і то лише навесні під час великої води, могли проходити невеликі судна і плоти, плавання проти течії було неможливим. Лише після спорудження греблі Дніпрогесу Дніпро став доступним для наскрізного плавання. Спорудження Дніпровського водосховища мало і негативні наслідки: затоплення родючих земель, лук, лісів. У межах Причорноморської низовини річка різко змінює свій напрям на південно-західний.
Долина Дніпра широка і має похил на південь. Через спорудження каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі виник ряд великих водосховищ (Каховське, Дніпровське, Дніпродзержинське, Кременчуцьке, Канівське, Київське), через що змінився режим річки; весняні повеневі води збираються у водосховищах і витрачаються за потребою. Значно поліпшилися умови судноплавства. Води Дніпра широко використовуються для штучного зрошення земель у південних посушливих районах України та постачання питною і технічною водою численних її міст і промислових вузлів.
річка Дніпро
Дніпро в межах України приймає багато приток, найбільші з них – Прип’ять, Десна, Сула, Псел, Ворскла, Тетерів, Ірпінь, Рось, Базавлук, Інгулець.
Живлення Дніпра – мішане. У верхній частині басейну переважає снігове (близько 50%), на дощове і підземне припадає відповідно 20% і 30%. Нижче, в межах степової зони, частка снігового живлення зростає до 85-90%, підземного зменшується до 10-15%, дощового майже немає. Водний режим Дніпра визначається добре вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню (з періодичними дощовими паводками), регулярними осінніми паводками і зимовою меженню. На гідрологічний режим пригирлової ділянки Дніпра впливають згінно-нагінні явища. Льодостав починається в грудні (у південній частині басейну) нестійкий і триває до березня-квітня. На водосховищах льодостав утворюється і зникає пізніше, ніж на незарегульованих ділянках річища. Близько 80% річного стоку Дніпра формується у верхній частині басейну. Пересічна річна витрата води поблизу Києва 1370 м3/с. Річний стік становить 53,5 км3.
річка Дніпро
На протязі майже 2000 км Дніпро судноплавний. Каналами річка сполучена з суміжними басейнами: з Західною Двіною – Березинською водною системою, з Німаном (Дніпровсько-Німанським каналом), з басейном Західного Бугу – Дніпровсько-Бузьким каналом. Велике значення має рибальство (основні промислові види риб – лящ, судак, короп, щука, окунь, товстолобик, білий амур). Береги Дніпра і його водосховищ – важливий рекреаційний район. На річці розташовані міста – Смоленськ (Росія), Могильов (Білорусь), Київ, Канів, Черкаси, Кременчук, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Нікополь, Херсон.
річка Дніпро
Екологічний стан у басейні Дніпра дуже складний. Внаслідок техногенної діяльності його води забруднені радіонуклідами, сполуками важких металів, азоту, нафтопродуктами, фекаліями, пестицидами. Вживаються заходи для поліпшення екологічної ситуації щодо скорочення викидів у Дніпро та його притоки.
Відпочинок на морі
Влітку ми з батьками відпочивали на узбережжі Чорного моря в Криму. Природа краю зачарувала мене своєю пишною і незвичайною красою.
Та найбільше мені запам'яталися прекрасні вечори, дивовижний захід сонця над морем. Ось жовтогаряча куля сонця, як той рум'яний колобок, повільно зникає між морем і небом. Вона фарбує їх у різні кольори. Пропливають різнобарвні хмари на вечірньому небі. Вони схожі на казкових тварин. І хвилі теж переливаються багатьма кольорами. Я милувався морським заходом сонця і мріяв стати художником.
2. Послухайте вірші.
- Що спільного в текстах переказу і віршів? Чим вони відрізняються?
Літній вечір... Гори в млі,
В золоті вершини...
А під ними ллється десь
Пісня України.
Гасне вечір... Сон обняв
Гори і долини...
А між горами літа
Пісня України.
Ніч давно... Заснуло все,
Тільки море плине,
Та щебече понад ним
Пісня України.
- Які б малюнки ти намалював до вірша О. Олеся?
Тиша морська
В час гарячий полудневий
виглядаю у віконце:
ясне небо, ясне море,
ясні хмари, ясне сонце.
Тиша в морі... Ледве-ледве
колихає море хвилі,
не колишуться од вітру
на човнах вітрила білі.
З тихим плескотом на берег
рине хвилечка перлиста;
править хтось малим човенцем,
в'ється стежечка злотиста.
Править хтось малим човенцем,
стиха весла підіймає,
і здається, що з весельця
щире золото спадає.
(Леся Українка)
- Яка пора доби описана в цьому вірші?
- Де відбуваються події?
- Поясніть вислови «хвилечка перлиста», «стежечка злотиста»
