Історія українського народу дуже давня і розповідає про основу рису українців – любов до свободи та волі. Вона знайшла своє відображення не тільки в історичних документах, а й у піснях та художніх творах.
Українці – це дуже старий та відомий народ, їх предками були відомі трипільці, які залишили свій незабутній відбиток в українській культурі та розвитку. Потім прийшли часи Київської Русі, тоді на Україні з’явилися князі та, звичний для того часу, державний устрій. Далі настала ера козацтва, про неї слід говорити окремо, адже саме в цей період всі інші народи побачили волелюбність трипільських потомків.
Пишається, наче кошеня в попелі.
Надувся, як індик переяславський.
Меле язиком, як пес хвостом.
Гарний, наче свиня в дощ.
Носиться, як курка з яйцем.
Говорить, наче клоччя жує.
Вискочив, як Кузьма з маку (як Пилип із конопель).
Співає, як муха в глечику (порося в тину).
Помічник, як коневі заєць.
Схожі, як дві краплі води.
Користі, як з цапа молока.
Речення:
1. Коли ми були маленькі, про нас з сестрою говорили, що ми схожі, як дві краплі води.
2. Хоч він і є моїм другом, з нього помічник, як коневі заєць.
3. Мій молодший братик цілий день носиться з тою іграшкою, як курка з яйцем.
