Розставте розділові знаки в реченнях, накресліть до них схеми. ( ) 1.Після того як промчить велосипедистами нічна зміна в бік заводів і зморена денними клопотами Зачіплянка нарешті поринає в сон і висне над нею з просторів неба місяць зеленорогий собор стоїть над селищами в задумі один серед тиші серед світлої акацієвої ночі що більше навіть на ніч не схожа а на якусь сказати б анти ніч.
2.Вишнево-яблуневі садки ще сьогодні зранку такі змерзлі подобрішали потеплішали й село звеселіло людські обличчя погіднішими стали.
3. Тримаючи в руках серпа на якому вогко зблискувало сонце мати ступала над галузиною струмка і об її ноги билось волоття трави .
4 Граки вмовкли й тепер знову чути як дятел сипнув морзянкою-скоромовкою .

•Спочатку, тобі треба підписати над кожним словом частину мови:
Столиця (іменник), нашої (займенник), держави (іменник), Київ (іменник);
• Потім підкреслити частини речення ( Підмет ( пряма лінія), присудок ( дві прямі лінії), додаток ( пунктир) , означення (хвиляста лінія), обставина (пунктир-крапка)
Столиця (підмет), нашої (означення), держави (додаток), Київ ( складений іменний присудок ( тому що можна підставити Є, (Столиця Є Київ) )
• Далі ми даємо характеристику речення:
( Речення, розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене).
                                                                                  

Історія - наука, що дає знання про найдавніші події давно минулих днів.Люди ще здавна намагались переконатись,шо про іх історию не забудуть через віки.Вони залишали після себе спадщину, це їх міфи, легенди, вірші, казки усе усне та матеріальне надбання.Та з часом все стало історією, всі події, незалежно від того чи є вони масштабними, або особистими То хіба цінність исторії не впала, навпаки ми можемо зараз більше донести до наших майбутніх нащадків.
Необхідність історії така:
"Людина, що не знає свого минулого, не може мати майбутнє".