Відповідь:
Речення з прямою мовою
1) "Васильку, го-ов! А йди сюди!"- гукнув з подвір'я батько.
2)"Чи всі ви живі та здорові?"- сказала Миша Пацюкові.
3)"Оце наша електростанція,- пояснював Іван Федорович.-Хіба не красуня?"
4)Горлов запитав ад'ютанта: "Огнєв є?"
5)Мати благала Миколу: "Сину, не чіпай ти осавули!"
Пояснення:
Пряму мову беремо в лапки. Якщо слова автора стоять на початку речення, то після них ставиться двокрапка, якщо після прямої мови, то тире. У третьому реченні пряма мова розривається словами автора.
Якщо вдатися до невеликого лінгвістичного розслідування та звернутися до словника синонімів, ми одержимо ось такий ряд відповідників до слова амбітний: честолюбний, владолюбний, зарозумілий, чванливий, гордовитий, пихатий, марнославний, хизливий, себелюбний, пихатий, чванливий, гонористий. Тепер спитаємо самих себе: я хотів би мати справу з людиною, у якої такий перелік особистих якостей? Я певен, скажете - нізащо! Такому місце у клініці для невиліковних хворих на манію величі!
Тепер задамо собі друге питання: а сам я хотів би бути амбітним? І чесно собі відповімо: якщо в міру, то чому б і ні? Справді, адже амбітна людина в житті досягає усього, чого прагне. Вона цілеспрямована, в міру честолюбна, вміє ставити перед собою завдання і вирішувати їх. І, що найсуттєвіше, - не йти при цьому по головах.
Отже, можна бути людиною зі здоровою, я б сказав, амбітністю. Тобто честолюбство замінити на самолюбство, владолюбство на толерантність, зарозумілість - на адекватність, чванливість - на оптимізм і далі за списком. Тоді амбіцій поменшає, а здорового глузду - навпаки. Отже, і зайняти цілком поважне місце у житті та суспільстві стане простіше.
(166 слів)
