Наше життя сповнене фразеологізмами. Їх дуже зручно використовувати в розмовній мові, ними можна краще висловити думку і взагалі вони прикрашають будь-яку річ.
Загалом фразеологізми в нашій сім*ї використовують жінки. Всі напевно чули фразеологізм "як сніг на голову" моя мама полюбляє його використовувати,коли отримує якусь неочікувану новину. Якщо моїй бабусі не сподобався хтось з моїх друзів вона може сказати "ні риба, ні м*ясо". Навіть я почав брати з них приклад і для того, щоб прикрасити свою мову використовую фразеологізми, от погодьтесь краще звучить "пішов світ заочі", а не пояснювати хто куди і навіщо.
Моя матуся любить побалувати мене смачненькими стравами, як же гарно вона готує! Коли я прихожу зі школи кожен шматочок "сам у рот лізе", до речі це ще один фразеологізм який доречно може замінити декілька фраз. А взагалі більш старші люди: бабусі, дідусі дуже люблять використовувати їх, вони знають коли їх краще замінити і де вони будуть дуже вдалі.
Осінь.
Осінь - золота пора року. Недарма в народі її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою. Адже саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і в садах . Після довгих клопітких робіт одержують щедру винагороду від природи за свою працю.
Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори: червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.
Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.
Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.
Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В першому класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:
« … Падає , падає листя
Листя в саду мерехтить.
Жовте , яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить… . »
Мені також подобається гати , як з дерев плавно
опадають пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на
землю. А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,
та й самою осінню!
Напевне тому, що я народилася восени - це і є моя
найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.
Та все ж таки як тільки гарно восени!
