Лес уже сбросил листву. дни наступили пасмурные, но тихие, без ветра, настоящие дни поздней осени.в такой тусклый день идешь по лесной тропинке среди молодых березок, дубов, осинок, среди кустов орешника. не слышишь пения птиц, шороха листьев. только иногда упадет на землю тяжелый созревший желудь. на голых листьях повисли капли росы от ночного тумана.далеко видно кругом. легко дышит осенней свежестью грудь, хочется идти все дальше и дальше по желтой от листвы тропинке.вдруг среди листвы видишь пестрый комочек. это птица обо что-то сильно ударилась во время полета.«надо взять ее домой, а то в лесу птицу мигом разыщет и съест лисица», – решаю я.
Я любила фантазувати в дитинстві і так само зараз . Подобатися мріяти будинку за кухлем гарячого шоколаду в зимовий вечір. Сидиш дивишся у вікно і уявляєш , що сніг це пухнасті і м'які хмари на яких грають діти і звеселяючий . Небо це що те надзвичайне нескінченне . А сонце це великий жовтий куля від якого залежить життя людей. Але це місце доступне тільки для дітей. Уявляєш як ти катаєш на веселці і виглідіт це в твоїй уяві так реально що хочеться не зволікаючи потрапити тебе і все це відчути . Фантазія іноді допомагає пережити проблеми особистого харктера . Без фантазії уяви людина була б жорсткий безсердечний і черствий .
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
