Лист самому собі в майбутнэ

Відповідь:в першому реченні узагальнюване слово "Усе", а однорідні: дерева, птахи, люди.

В другому узагальнюване слово "Все" , а однорідні: і трави, і дерева, і кущі.

В третьому узагальнюване слово "Все", а однорідні: море, скелі, земля.

В четвертому узагальнюване слово "Чарівний Світ", а однорідні: сирі води, білі піски, хати на високих берегах.

П'яте узагальнюване слово"Усе", а однорідні: дорога, ліс, окопи під лісом.

Шосте узагальнюване слово"Все", однорідні: і посилені до води вільхи, і засніжені береги.

Пояснення:

1.Усе навколо: дерева, птахи, люди, сповнене весняної, пружної, нестримної сили. 2. Ранок заяснився тихий та лагідний, все навколо: і трави, і дерева, і кущі - наче замерло. 3. Все поволі зникає: море, скелі, земля.4. Чарівний світ пливе переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах. 5. Усе його цікавило: дорога, ліс, окопи під лісом. 6. Все тут мовби однакове: і похилені до води вільхи, і засніжені береги.

Все, що змогла)
*
*
*
Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс. 

Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця. 

Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики. 

А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі. 

Як хороше, як гарно навкруги тобі, осінь, за цю красу!