Потрібен стислий переказ тексту( ів У будинку людського щастя дружба зводить стіни, а любов утворює купол.

У цих словах Козьми Пруткова образно визначена роль дружби в людських стосунках.

Дружба ушляхетнює життя, її шанували та возвеличували мислителі давнини. Дружба, на думку Аристотеля, — найнеобхідніше для життя: адже ніхто не воліє жити без друзів, навіть якби він мав усі інші багатства. Далі він пояснював: «Дружба не тільки неоціненна, а й прекрасна — ми уславлюємо того, хто любить своїх друзів, мати багато друзів — це чудово, а деяким навіть здається, що бути хорошою людиною і другом — це одне й те саме».

Надзвичайно високо оцінюється дружба в українській культурі й ментальності. Розкриваючи велику силу дружби, Григорій Сковорода наводить слова Плутарха, що «дружба, супроводжуючи життя, не тільки додає втіхи й чарівності світлим його сторонам, а й зменшує страждання, і Бог, додавши до життя дружбу, зробив так, щоб усе було радісним, приємним та милим, коли друг поруч і разом із вами втішається. І як би підлесник не кував лихо, використовуючи насолоди й приємності, треба знати, що він нічого радісного не вносить у дружбу». Сковорода навчав бути обачливим у виборі друзів.

Нині, коли час збігає надзвичайно швидко, коли ритм життя набуває шаленого темпу, коли бракує часу на спілкування, телебачення подекуди замінює людське спілкування — чи актуальні питання глибоких, відданих дружніх взаємин? Чи не заміщуються ці відносини поверховими приятельськими, які засновуються на спільності справ і відпочинку?

Звичайно, час вносить свої корективи, але такі поняття, як дружба, любов, завжди будуть найвищими цінностями. Вони являють собою таємничий процес, який неможливо запрограмувати, наповнюють життя радістю спілкування, взаєморозуміння, емоційно збагачують його.

У психології поняття «дружба» визначається як стійкі індивідуально вибіркові міжособистісні відносини, які характеризують взаємну прихильність їхніх учасників, взаємні сподівання відповідних почуттів та надання переваги.

Розвиток дружби передбачає дотримання її неписаного «кодексу», що стверджує важливість взаєморозуміння, відвертості та щирості. Вона передбачає довірливість, активну взаємодо , взаємний інтерес до справ та переживань іншого, щирість і безкорисливість почуттів.

Серйозні порушення цього кодексу призводять до її розірвання, або до поверхових приятельських стосунків, або навіть до перетворення дружби на її протилежність — ворожість.

Найбільшої інтенсивності досягає дружба в юнацькі роки та період ранньої зрілості, для яких характерні виняткова значущість відносин із друзями, найбільша частота зустрічей і найбільший обсяг спільно проведеного часу.

Водночас відносини між друзями сповнені глибокого емоційного сенсу.

Дружба виступає іноді своєрідною формою психотерапії. Вона дає змогу висловити потаємні почуття, які переповнюють людину, та знайти підтримку в тих, хто поділяє її думки й почуття.