2 уровень 2 вопрос и по возможности 3 уровень

1. Ще лютує зима хуртовинами, ще стоять тріскучі морози і лежать великі сніги, а в повітрі ще пахне весною.
2. Здається, що зима хоче надолужити прогаяний час, а тому й лютує; але дарма, бо вже йде не до Різдва, а до Великодня...
3. Лютий — це той місяць, що каже до людей: «Ех, якби я такий дужий, як мій батько, то я б бику-третяку роги скрутив!»
4. А хто ж місяця лютого батько?
5. Січень! — той був ще в повній силі; крутив, кріпив морозами, як хотів, а цей пнеться, дметься: а пройде «Громиця», — водою розіллється...
6. Як, лютий, не лютуй, а на весну брів не хмур!
7. Вночі тріщить, а вдень плющить.
8. Весна днем красна, а на хліб пісна.
9. Весною сій, осінню збереш.

Я переконана, що Інтернет, який відкрив перед нами багато нових можливостей, ніколи не витіснить із нашого життя кни­жок, театрів, кінотеатрів, телебачення та реального спілкування.

Чому я так думаю? Тому що людина прагне до справжнього: щи­рих емоцій, які вона може ігати й переживати, до відчут­них дотиків, до предметів, які вона зможе не лише бачити, ай ма­ти у своєму користуванні.

Наведу приклад із власного життя: мені віртуальне спілкуван­ня не може замінити справжнього, я надаю перевагу прогулянкам і розмовам із друзями, тренуванням, а не перегляду спортивних змагань з екрана.

До того ж книжки, театри, телебачення, Інтернет відтворю­ють дійсність по-різному, є неоднаковими засобами впливу на лю­дину. Це різні речі, які можуть доповнювати одна одну, але не за­мінити повністю.