Запишіть слова у три колонки: 1- прислівники, 2- сполучники, 3- прийменники.
Одного разу я прокинувся, а від вікна ясніє м’яке біле сяєвце. Припав лобом
до шибки – біло надворі, а небо чорне, ані зірочки по ньому, ані просвітку,
хоч малого. Не схоже на те, щоб розвиднялося. Небо тільки-но починає
братися на світанок, спершу сивіє, наче по ньому розлився Чумацький Шлях
від обрію до обрію. Трохи перегодом угадується над степом тиха просинь, і
тоді кожен кущик при дорозі видається здалеку людиною.
А все було просто, і маленька давня радість лоскотнула мені в горлі:
знадвору у вікно зазирав перший сніг. Він прийшов опівночі й видавався мені
досвітком.
Щоб не так нудно й моторошно було вранці йти шляхом, - ніде ні вогника, ні
звуку, тільки вовки виють, то збоку, то десь попереду, то позаду нас, - ми
придумали розкладати звечора, як повертаємося з училища, вогонь напроти
Писаревого лісу.