Самостійна робота. «Наймичка» «Пролог»

1. Караючи свою нещасливу долю, Ганна зверталася до:

а) широкого степу; б) Бога; в) туману; г) батьків.

2. Під час блукання у неділю вранці-рано героїня наспівувала:

а) «Ой степи широкії»; б) «Ой у полі могила»;

в) «Кукувала зозуленька»; г) Ой у полі вітер віє».

Розділ І

3. Трохим з Настею сумували через те, що:

а) були бідними; б) повсякчас втрачали здоров’я;

в) вимушені працювати на пана; г) не мали дітей.

Розділ ІІ

4. Дід виїхав до Городища, аби:

а) придбати необхідних ліків;

б) відвідати сина, який там служив у війську;

в) запросити до себе кумів; г) продати дещо з хатнього краму.

Розділ ІІІ

5. Чому старі вирішили прийняти до себе наймичку? Бо:

а) вважали себе за багатих; б) вже нездужали;

в) вона дуже сльозно просила;

г) їм важко було працювати на городі.

6. Після тривалих страждань Ганна відчула себе щасливою тоді, коли:

а) знаходилася поруч зі своєю дитиною;

б) мала можливість заробити на хліб;

в) підкинула власну дитину чужим людям;

г) батьки дозволили їй повернутися додому.

Розділ IV

7. Рід діяльності Марка:

а) ковальство; б) чумакування; в) мисливство; г) гончарство.

Розділ V

8. Під час весілля Марка, Ганна:

а) обробляла городину; б) співала і танцювала;

в) жебракувала у Городищі; г) пішла на прощу до Києва.

Розділ VII

9. Через те, що син наймички тривалий час не повертався, вона:

а) мусила розважати його дружину і дітей;

б) зверталася з молитвою до святого Миколая;

в) ходила до ворожки цікавитися долею улюбленця;

г) вирушила на його пошуки.

10. Якого подарунка віз Марко Ганні?

а) сукна дорого; б) шитий пояс; в) червоного шовку;

г) парчі золотої.

11. Повернувшись благополучно додому, герой:

а Богу; б) поцілував рідну землю;

в) заспівав веселої; г) подякував воликам.

12. Наприкінці твору наймичка:

а) зізналася Маркові, що вона його мати;

б) залишила хату сина і вирушила у мандри;

в) вирішила присвятити останні роки життя службі Богові;

г) втопилася з горя у річці.

Кожна людина особлива, і в кожної є своя мрія. Хтось хоче стати футболістом, хтось актором. Моя мрія - підкоряти серця людей своїм голосом та надихати їх. Коли ти чогось прагнеш, ти не повинен сидіти на місці та чекати чуда. Треба взяти себе в руки та цілеспрямовано йти до мети. Звісно це буде не легко. Але потрібно, не дивлячись на труднощі, йти вперед. Я з дитинства займаюся срівом. У початкових класах я виступала перед вчителями. Я намагаюся більше і більше розвиватися у сфері музики. Хоча я і не дуже швидко вчуся, але я знаю, що завдяки моїм старанням, я хоча б на крок ближче до здійснення своєї мрії

Уточнювальні відокремлені члени речення вимовляються з особливою інто­

нацією й уточнюють, пояснюють, конкретизують значення головних чи другорядних

членів речення. Уточнювальні члени речення є тими самими членами речення, що й

слова, які вони уточнюють.

На письмі уточнювальні члени речення відокремлюються переважно комами,

іноді — тире.

Уточнювальними членами речення можуть бути:

1) підмети: Сухобрусові дочки, Марта й Степанида, були малими дуже гарні

дівчата (І. Нечуй-Левицышй);

2) присудки: Хлопець за два роки змінився, виріс, змужнів (О. Хапать ко);

3) означення: Ніч була гаряча, жнив’яна (І. Нечуй-Левицький);

4) додатки: Ніхто ще так не описував наших лісів, їхньої багатої флори, їхніх

щедрот і краси (Л. Волощук);

5) прикладки: Коли ви мені, старому батькові, не ймете віри, то я запишу на

папері (І. Нечуй-Левицький);

6) обставини: Он там, на горбку, має бути весела батьківська хата

(Ю. Мокрієв).

(І Увага! При відокремлених уточнювальних членах можуть вживатися слова

І окрім, крім, замість, за винятком, зовсім та ін.: Щемить — і вибух десь тут,

_| зовсім поруч (В. Козаченко).

Відокремлені другорядні члени речення можуть бути уточнювальними (поясню-

вально-уточнювальними зворотами). Уточнювальні члени речення конкретизують

поняття, звужують його. Вони бувають поширеними і непоширеними, наприклад: Її

зір немовби хотів проглянути аж туди, в саму незрозумілу й моторошну тайну без­

конечності (Ю. Смолич); Я хочу встати вранці, на зорі (Л. Костенко); А там, за

Ятранню,- Веселі Боковеньки! (М. Вінграновський).

Уточнювальними можуть бути всі члени речення, крім підмета.

Уточнювальний член речення до підмета і до додатка виконує функцію прикладки,

наприклад: Скоріше буже приїздила мати їхня, Ярина! (К. П ісоцький); Він дзвенів не

раз, переливався, споконвічний голубий Дунай (М. Рильський); Добрим словом

годиться згадати сьогодні турботливого батька Лесі — Петра Антоновича Косача —

і матір ї ї — відому нашу письменницю Олену Пчілку (О. Гончар).

* Синтаксис як розділ граматики

427 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА

Найпоширенішими відокремленими уточнювальними членами речення є:

1) обставини, виражені прислівниками та іменниками в непрямих відмінках із

прийменниками або без них, наприклад: Старий батько з білим внуком на руках

шукав чогось гострим оком там, внизу села (О. Кобилянська); Нижче, навпроти

Титана, будинок заводоуправління і брама заводська (О. Гончар); Там, на столі

лежить моє перо (Л. Костенко); У Корчуватому, під Києвом, рік сорок другий

ожеледь, зима (Л. Костенко); Перед їх очима за вівтарями Братської церкви, серед

монастиря, був колодязь з фонтаном (І. Нечуй-Левицький). У деяких реченнях

трапляються ряди відокремлених уточнювальних обставин, наприклад: Там, в долині,

в селі під горою Чабаницею, недалеко бистрої ріки, в лісі, де лиш, недалеко самітній

млин з рікою враз гудить, покинув хору доньку, мов звірюку, щоб власні люди не

стратили, не покалічили… (О. Кобилянська);

2) уточнювальні означення до обставин місця, часу, неузгоджених означень, пря­

мих додатків, наприклад: За круглим, чорного дерева, столом сиділи сухорлявий і

жовчний князь Ярема Вишневецький, Стефан Потоцький (Н. Рибак); Берете ви

аркуш дикту, так приблизно з метр у квадраті, і невеличкий молоток (Остап Вишня).

Часто речення ускладнюються різними відокремленими другорядними членами,

наприклад: Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях

мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав (М. Коцюбинський);

Але як він увійшов у город і проходив вузькою вулицею, поглядаючи на невеличкі

одноповерхові будиночки, пооббивані дошками і помазані сірою фарбою, то не знав, у

які саме двері має почати стукати (Б. Грінченко).

 

1500 грн в день, 40000 грн в місяць на полуниці!

Соковита полуниця пре вдома навіть на підвіконні ...

30 м = 125 грн. Последние скидки в г. Солотвин. Спешите, осталось мало...

Распродажа остатков шлангов Xhose. Цены ниже не найти

Кожаные женские кроссовки Ecco за "копейки"

Оплата после получения!

Объяснение: