Нужно выбрать прикладки І раптом убігає до кімнати поет Тарас Григорович Шевченко.
У шахтарки Ганнусі коси довгі і русі.
Поети-браття, пасинки епохи, у нас душа болить за рідний край!
Свічка-пам’ять горить з пітьми.
Лікую рани словом-деревієм, безсмертним подорожником-листком.
Тепло листя шумить, і у шумі його золотому красень Київ розцвів.
і тобі, моє сонечко, за промінчик твій – щире словечко!