В зеленому корінцями зренцями найбільше богатству о сивий

    Без калини нема України. Без народу Вкраїни нема. Калина полюбила українську землю, на якій вона дуже гарно росте, а народ шанує її за пишну вроду та цілющі властивості. Нема такого села, де б за тином чи біля криниці не росла, не квітла калина рясним, білим цвітом навесні й не рум'яніла червоними ягідками аж до зими.От i бiля нашоi школи росте це дивний кущ.Прилiтають птахи, приходять люди, щоб зiрвати,насолодитися цiэю цiлющою ягодою.
     В народі кажуть: «Червона калина від ста хвороб лікує». П'ють її від кашлю, при серцевих недугах.
     Червона калина є символом отчого краю нашої рідної України. Коли в давнину козак вирушав у далеку дорогу, мати напувала його калиновим чаєм і давала з собою хліб з калиною, а наречена прикріплювала до коня гілочку калини, щоб нагадувала вона козакові домівку, матір, кохану, його рідну мову.
   Дуже любив калину наш великий кобзар Т.Г. Шевченко і не раз згадував її у своїх віршах.

На передньому плані картини бачимо невеличкий струмок. В ньому чітко відображено сіруватий колір осіннього неба. Дерева вкриті пізнім золотом, а кущі, що зображені зліва сяють багрянцем.

По центру картини намальовано будиночок. Він є доволі невиразним і теж передає осінній настрій. Здається, що тут зображено середину жовтня – листя вже змінило барви, але ще не опало.

На задньому плані художник окреслив лінію гір, які доповнюють картину. Перед ними видніються високі смереки.

Картина оповита легким сумом, але вона передає спокій тому, хто буде на неї дивитися.