Час минає. Секунда за секундаю ми старішаємо. Час нас віділля від трипільського гончара, що робить добру справу. Час минає, скрізь пальці роботящої людини, історія плине і ми не замислюємось яке життя коротке. Людина не замислюэться, що для неї гроші це б нормального прожиття. Народ говорить: що цінування власного життя це і є головний скарб в пам’яті людини. Старі люди більш розуміють всі барви життя, оскільки вони розуміють,що вони своє життя прожили.
Все в житті нам дається тільки раз: народження, дитинство, молодість і як не прикро старість. Читаючи хороші, мудрі, старі книги ми завжди розуміємо цінність життя взагалі. Потрібно прислухатись да старих людей вони завжди цінують моменти свого життя.
Завжди пам’ятайте своїх батьків цінуйте їх адже вони цінують вас, і надіються, що ви також це будете робити. Це і є головна ціль прожити своє життя не марнуючи його, а прожити з високо піднятою головою все життя, і не втратити жодної хвилини.
