Одного разу дівчинка знайшла поранену пташку .Це був остайній тиждень осені . У дівчинки була дуже добра душа , вона вирішила забрати пташку додому. Пройшов день , другий , пташці ставало краще та й краще . Коли дівчинка пішла в магазин пташка мов промовила : - Дякую, ти так про мене піклувалась , але мені потрібно летіти! Тоді ще й було відчинене віконце , пташка вилетіла та й побачила , що на дворі скоро зима. Їй потрібно ще набрати їжі , знайти житло. І от вона побачила горобину , ніхто не забрав ще її плід. От і пташка вирішила літати туди кожен день і там снідати , обідати , вечеряти. Одного дня пташці почулось ніби горобина сказала - Привіт , давай дружити! - Давай , - відповіла пташка
Вже холодно навулиці! Пташам було нічого іси , та зібрались вони усі разом щоб полетіти шукати іжу. Летіли ,летіли прилетіли до людей. А люди сказали що й самім нічого істи! Прлетіли вони далі. Та бачать собака йде. Підлітіли вони до собаки, та спрашують його:- Доброо дня собако, чи не ви нам у біді? - У якій ще біді?- говорить собака,- якщо ви говрите про іжу,то в мене теж така біда! Нічого робити полетіли они далі . І тут диво! Стоіть перед ними красива, червона горобина! І говорить пташкам : - підлтайте пригощайтеся! В мене іжі н всіх вистачить! З того часу пташки знають до кого зимою звертатися!
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
