План до твору "Привиди катастрофи"
​

Мій друг Вадик навчається в тому ж класі, що і я. Ми дуже дружні, майже не розлучаємося: разом проводимо дозвілля, готуємо уроки, допомагаючи один одному, вдвох ходимо на секцію футболу. Вадик - воротар, а я захисник. Тренер говорить, що наша дружба допомагає в спорті, ми розуміємо один одного без слів. Я радий, що маю такого хорошого, розумного й вірного друга і намагаюся бути для Вадика таким же товаришем, як він мені. Батьки підтримують нашу дружбу. Папа говорить, що мені пощастило - я знайшов доброго і розумного товариша. Наша дружба допомагає нам у навчанні, спорті і в житті. Я сподіваюся, що Вадик думає про мене так само. 

Сьогодні коли я йшла до школи мені пригадалися останні теплі вересневі дні. Зараз вже жовтень і так не вистачае того сонця та тепла. На диво цього року вересень був дуже теплим. Болісно розуміти що чикати вересня ще рік. Хоть він і тільки закінчився я вже скучаю по ще сухому не намокнотому дожчем листю яке шелестіло під ногами, по Тільки зібраним з грядки овочам та тільки зірваним фруктам, і також я сумую за тим днем коли я пішла в 7 (клас на вибор(просто я в 7)) клас.памятаю ще 7 років назад 1 вересня я з букетом квітів та друзями перший раз переступила поріг школи. І я про це не жалію. Тому дуже жалію що закінчився вересень і дуже хочу повернути теплі вересневі дні.