Виберить уси правильни форми непрямих видминкив числивника шистсот

Що таке добро? Сьогодні часто можна почути фразу: «Слід творити добро», але що ж вона означає? На мою думку, добро – це все те хороше і прекрасне , що нас оточує. Адже неможливо уявити світ без гарних людей, гідних вчинків. Кожному з нас колись потрібна буде до а якщо ні до кого буде звернутися? І що тоді робити людині? Ось для чого і потрібно добро та милосердя. Я вважаю, що треба робити добро, і світ навколо стане кращим. Люди, вчинки, суспільство – взагалі, навколишній світ.

У кожної живої істоти є потреба робити добро. Мати виховує своїх дітей у любові і справедливості – це є добро. Дитина милується квіткою, не зриваючи, не знищуючи її – як на мене, це теж добро. Тож добро всюди навколо нас, треба лише навчитися його бачити, відчувати, розуміти… У нашому світі складно творити добро. Інколи не помічаєш, як ображаєш іншу людину і тим самим робиш гірше і для себе. Хоча здебільшого добро зароджується в кожному з нас ще з самих перших років життя. Адже у дитинстві тебе найчастіше оточують рідні та близькі люди, які прагнуть зробити твоє життя кращим, навчити тебе чомусь, виховати позитивні якості. І саме тоді дитина розуміє, що таке добро. У ранньому дитинстві дитина рідко стикається зі злом у будь-яких його проявах, але якщо це трапляється, це підриває віру у себе і оточуючих людей – маленька людина ще не готова до такої зустрічі. Проте з часом, коли дитина зростає, вона розуміє, що навколо неї світ не завжди прекрасний, а люди бувають різні.

У певний момент життя перед кожним з нас постає вибір: що ж обрати, по якій стежці йти. Ми – діти природи, діти цього світу, і тому у кожному з нас є і добро, і зло, а що ж ми оберемо, до чого схилимося – залежить тільки від нас самих.

Зараз часто можна почути, що добро зникає з нашого світу, кожен думає тільки сам про себе, до інших нікому діла немає. Але якщо ми бажаємо жити в гарному цивілізованому суспільстві, у світі, де панує добро, починати слід з себе. Якщо це зрозуміє кожен – наш світ обов’язково зміниться на краще. До немічній людині, навчитися співчувати, посміхнутися і привітатися до сусіда – це зовсім не складно – зробити свій внесок до скриньки добрих справ. І тоді просто серцем можна відчути лагідне проміння вдячності і добра, яке обов’язково повертається до того, хто його творить.

О рідне слово, хто без тебе я? 
Німий жебрак, старцюючий бродяга,
Мертвяк, оброслий плиттям саркофага, 
Прах, купа жалюгідного рам'я. 
                               (Дмитро Павличко) [це епіграф]

На мою думку,  твоя мова, подарована тобі долею, — це те,  що ти любиш і мусиш зберегти для своїх дітей як унікальний Божий дар, як те, стосовно чого відчуваєш синівський обов'язок.

Є чимало переконливих аргументів, якслушність цієї думки. По-перше, енергія ко\таеться добром чи злом до тієї людини,У народі про це кажуть: як гукнеш, так і відгук __ге, слово, як і зброя, може вразити людину, завдати їй навітьбільшого болю, аніж куля або гостра шабля. Щоправда, рани,заподіяні словом, не тілесні, а душевні, але гояться вони надтоповільно.Яскравим прикладом художнього осмислення дії слова-зброїє поезія Володимира Сосюри «Я знаю силу слова». Ліричний геройцього твору називає слово зброєю щастя: воно є квіткою влюбові й штиком у ненависті. Як бачи.мо, слово — особливазброя, здатна не лише вбивати.Прикладів із життя на підтвердження цих аргументів є сила-силенна. Серед них особливо вражає своєю лаконічною суворістюстаття Кримінального кодексу України «Доведення до самогубства», яка передбачає покарання для тих, хто своїми діями абословами спонукає іншу людину до суїциду.Отже, слово є дуже сильною зброєю, здатною впливати й натого, хто Гі має, і на того, на кого вона націлена. Тому треба вмілоповодитися зі словом, навчитися скеровувати його на добро, відповідатиза свої слова, завжди добре думати перед тим, як щоськазати.