Скласти план до тексту

Престиж мови — це її авторитет у міжнаціональному та
міжнародному спілкуванні.Високий престиж сучасної англійської мови пояснюється,
зокрема, тим, що зараз понад 75% наукової продукції світу
друкується цією мовою, тобто з кожної тисячі наукових статей або
книг 760 виходять англійською.Іноді престиж мови має не загальний характер, а
забезпечується її функціонуванням в одній із сфер. Так, у
музиці вже декілька століть найвищий престиж у світі має
італійська мова.Про престижність української мови в минулому
свідчать, наприклад, такі факти: вона використовувалась
як державна у Великому Литовському князівстві (ця
«руська» мова була спільною для українців і білорусів); як
актова мова Молдавського князівства; дипломати при
дворі польських королів спілкувались коли не латиною,
то руською (українською), цією ж мовою бахчисарайські
хани листувалися з турецькими султанами.Про повільне, але неухильне зростання престижу
української мови у наші дні свідчить кількість кафедр та
центрів українознавства, які з’являються в багатьох
країнах світу. Цей процес набиратиме на силі і з
утвердженням міжнародного авторитету української
національної держави, розвитком економіки, науки,
культури українського народу.

Відповідь:

1. Кожний зелений листок, кожна травинка виділяє в повітря кисень. Ним ми дихаємо, без нього немає життя. Не топчи, не зривай рослини!

2. Найкраща квітка та, що квітує там, де зросла. Не знищуй її!

3. Гриби, отруйні для людини, для лісових мешканців - ліки і харч. Чим більше в лісі різних грибів, тим він затишніший, в ньому краще й вище ростуть дерева. Не знищуй неїстівних грибів!

4. Щоб знищити молоде дерево, потрібні хвилини, а виростити його - роки. Не ламай черемхи, не каліч інших квітуючих дерев, кущів!

5. Ніщо так згубно не впливає на все живе, як вогонь. Байдужість, що призвела до пожежі - злочин і перед природою, і перед людьми. Простеж, щоб у лісі не залишилося навіть іскри від багаття.

Пояснення:

Кілька років тому батько приніс додому щось маленьке, і потужне, це кошеня. Подивитися на нового члена сім'ї поспішили бабуся, матуся, молодша сестра. Всі вони почали клопотати про створення умов для цього переляканого живої істоти. Бабуся пожертвувала під підстилку свою маленьку подушечку, мати налила в блюдце молока, сестричка почала підбирати іграшки для кошеняти. Всім була робота. Згодом Васька (так назвали ми кота) вже гордо походжав по кімнаті, знайомлячись з новим житлом. Його сіре хутро з темними смужками на спині і на кінчиках вух переливалося в світлі лампи. Зелені круглі очі з подивом зупинялися на тому чи іншому предметі. І до всього треба було торкнутися кошеняті лапкою з гострими кігтями. Батько з посмішкою кинув на адресу тварин: «Нащадок нубійського кота». Виявляється, що в старовинному Єгипті кішки користувалася неабияким пошаною. П'ять тисяч років тому єгипетські фараони вивозили з Нубії - однієї з найдавніших країн Африки - котів. Поступово цих тварин стали обожнювати. За образу котів навіть могли стратити людину. З Єгипту нубійський кіт потрапив в Південно-Східну Азію, Південну Європу, Індію. Зустрівшись тут з лісовим диким котом, нубійський дав потомство, яке стало предками всіх сучасних свійських котів. Васька став уже дорослим. Він відчуває нашу любов і доброту, даруючи радість спілкування.