Кожна пора року має свої характерні особливості: колір, аромат, настрій. І якось виходить, що осінь завжди найяскравіша та найбільш насичена. Скільки різнокольорових барв її характеризує! Перші осінні дні завжди наповнені яскравими жовтогарячими сонячними променями, змішаними з прохолодним вітром та рідкісним дощем.
А після перших холодних днів завжди приходить довгоочікуване «бабине літо». Сонце світить дійсно по-літньому, зігріваючи все навколо. Діти прагнуть більше часу проводити на вулиці, ніби літо зглянулося і повернулося ще на кілька днів. В цей час повітря просочене теплом. Але до вечора завжди стає помітно холодніше. Серед ще соковитої зелені з’являються перші осінні прикраси — жовте та червоне листя. Ще трохи й воно дружно вляжеться на землю, покриваючи строкатим килимом доріжки та газони.
Бабине літо — це своєрідна межа між літнім і осіннім сезонами. Все ще навколо наповнене життям, але живе в очікуванні холодів, гріючись в останніх променях яскравого сонечка.
Потім пташки починають збиратися у великі зграї, готуватися до дальнього перельоту на південь. Кілька днів можна чути їхнє дружне щебетання на деревах, а потім все раптом стихне до наступної весни.
Отже, барви осені мають різні кольори — як теплі, так і холодні.
annaburyak777 умный
текст на тему "неповторний світ дитинства в поезіях лесі українки":
леся українка з особливим теплом згадувала своє дитинство. з ранніх років письменниця славилась особливим світовідчуттям, трепетно ставилась до природи, розуміла, що є добром, а що злом. дитинство лесі не було безхмарним, адже його затьмарювала тяжка хвороба.
дівчинка була терплячою, про що і розповідається у творі "як дитиною, ": "я була малою горда, – щоб не плакать, я сміялась". у творі "мрії" леся українка згадує себе маленьку та ділиться з читачами найсокровеннішим - своїми мріями та фантазіями. письменниця стверджує: "я любила вік лицарства". світ дитинства лесі українки добрий, світлий та неповторний.
подробнее - на -
писал не !
