Скільки сполучників вжито в реченні:Сам я сонний ходив землею,але ти, як весняний грім,стала совістю, і душею,і щасливим нещастям моїм. * 2
3
4
5
Який сполучник виділено в реченні: І здавалось — нема ні початку, ні краю цій нудоті. *
сурядний розділовий
підрядний часовий
сурядний єднальний
сурядний протиставний
Вказати рядок, у якому всі слова є сполучниками *
але, що, неначе, як
бо, хоч, тому що, над
мов, хай, під, та
отож, і, не, якщо
Визначте речення, у якому виділене слово – сполучник. *
Як/би хлопець не старався, у нього нічого не виходило.
Розкажи мені про/те, що ти побачив під час походу в гори.
Як/би не дощ, городина зів'яла б.
Про/те, що почула, нікому не розповім.
Скільки сполучників вжито:І без слів я все розумію,що сказати маєш мені,та в мовчанні живе й надія не почути жорстоке “ні!”. *
2
3
4
5
Який сполучник вжито в реченні: Я стою і вітром дишу на землі широкій! *
сурядний єднальний
підрядний умовний
сурядний розділовий
підрядний причини
Який сполучник вжито в реченні:Не бійся правди, ХОЧ яка гірка,не бійся смутків, ХОЧ вони як ріки. *
підрядний означальний
підрядний допустовий
підрядний з'ясувальний
підрядний умовний
Усі сполучники протиставні у рядку *
і, але, ні-ні, неначе
чи…чи, аби, ані... ані
зате, проте, однак, а, але
або ... або, хоч, та, якби
Що поєднує сполучник у реченні:ЧИ ти за мене душу віддаси,ЧИ розміняєш суєтно і дрібно? *
частини складного речення
однорідні підмети
однорідні додатки
однорідні присудки
Підрядні сполучники у рядку *
ніби, через те що, як, де, для того щоб
над, біля, серед, по, між
або, чи, хоч…хоч, ані…ані
якщо, або…або, не то…не то, проте
Указати речення зі сполучниками.(можливі кілька правильних відповідей) *
Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.
Ще назва є, а річки вже немає.
Луна луни туди не долітає.
А між іншим, якщо відверто,то була я дурною і доброю.​

1. може, вийшла русалонька матері шукати, а може, жде козаченька, щоб залоскотати. 2. отже, багато чого їм невідомо . 3. у статті я, звичайно, не охоплюю всіх проблем розвитку української мови. 4. погодою у нас на сінокосі, казали, щось років з півтораста завідувала ворона . 5. на щастя, дитина скоро заспокоїлась і затихла . 6. повертатися додому нам, по-перше, пізно, а по-друге, небезпечно 7. дядько роман, певна річ, тільки вдавав, що нікого не помітив. 8. безперечно, вам тут усе незнайоме, дивне

Використовують хлопці, цей діалог неможливо читати без сміху.змальовуючи «хатню війну», письменник  більше ста років зачитуються наші співвітчизники цікавими художніми творами і. нечуя-левицького. одним з найкращих з них вважається повість «кайдашева сім’я». цей твір не схожий не тільки на будь-який інший твір самого письменника, а й на будь-який твір в українській літературі. «кайдашева сім’я» – це вершина гумористичного таланту великого митця художнього українського слова.читаючи повість, майже одразу стає зрозуміло, що сміх, який викликає ця повість, дуже різноманітний – сатирично-знищувальний, дошкульний, печальний, сумний, ліричний, безтурботний, жартівливий або доброзичливий – в залежності від того, про кого в цей час веде свою оповідь автор.якщо характеризувати засоби комічного в повісті «кайдашева сім’я» і. нечуя-левицького, в першу чергу треба звернути увагу на манеру мовлення автора.  змальовуючи «хатню війну», письменник  використовує незвичайно оригінальний метод створення ефекту комізму. він навмисне вдається контрастному порівнянню жалюгідного змісту зображуваного і пафосного, «високого» стилю оповіді. наприклад, чергову сварку в родині кайдашів і. нечуй-левицький малює в стилі героїчного народного епосу: «не чорна хмара з синього моря наступала, то виступала мотря з карпом з своєї хати до тину. не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока кайдашиха…».уся повість побудована на комічних ситуаціях, які виникають у родині кайдашів. письменник у гумористичній формі розглядає одвічні проблеми стосунків між членами родини, стосунків між дітьми і батьками, причому про такі стосунки українським народом було складено немало анекдотів. саме тому у читачів викликають щирий сміх мотря і маруся, які цілий день сидять у неприбраній хаті, б’ють кухлики і горщики, не менш смішно виглядає і старий кайдаш, який регулярно відвідує церкву, по п’ятницях поститься, але ніколи не оминає шинка.досить часто добродушний сміх і. нечуя-левицького переходить у сатиричне висміювання подій, відображених у творі. сміх письменника гармонійно поєднується з легким сумом і почуттям теплоти до селян. крізь недоладні і смішні вчинки членів кайдашевої родини, які ворогують за все, що у них є, проглядає трагедія більшості тогочасних селян, які опинилися у скрутному становищі після відміни кріпосницького права. у письменника гумор, притаманний нашим співвітчизникам, переходить у категор у повісті «кайдашева сім’я» і. нечуя-левицького майстерно передане живе мовлення українців, їх гострий і лукавий гумор, і зроблено це настільки майстерно, що у кожного, хто читав цю повість, виникає враження присутності при сварках та бійках кайдашевої родини. за минулі 120 років чимало поколінь українців читали цю повість, знаходили для себе щось смішне і знайоме, сміялися над героями твору. і сміялися читачі не тільки над кайдашами, а й трошки над собою, що зайвий раз підтверджує надзвичайний  ію «сміх скрізь сльози» і обертається сумною стороною.і. нечуй-левицький бездоганно знав народну українську мову і це знання дало йому можливість написати твір багатою на жарти, комічні репліки, дотепи і порівняння мовою селян, ввести у оповідь гострі, влучні слова, народні прислів’я і образні приказки. усіх героїв повісті автор наділив образним мисленням, що теж характерно для наших співвітчизників. наприклад, вже на початку твору ми бачимо яскравий діалог між лавріном і карпом, в якому йде мова про дівчат. завдяки порівнянням, які  гумористичний і художній талант видатного українського письменника і. нечуя-левицького.