Ще зеленим юнаком він потайки взяв батьків лук і пішов полювати на Бобровицькі драговини. Провалившись у підступній трясовині по шию не

маючи кого навіть гукнути па до він дивом вибрався із води скинувши з

себе кований ловецький черес і важкі набряклі водою чоботи. Разом із чересом

у бездонну прірву болота пішов і той нишком узятий батьків лук. Якось уранці

цар звелів бити канчуками рабів і молодих дружинників намагаючись

розшукати слід свого улюбленого лука. А старший царевич злякавшись

батькового гніву сидів осторонь і мовчав. Тоді він малодушно змовчав але

потім згадуючи той лук щоразу відчував пекучий сором.​

У багатьох українських народних піснях дуб постає як сим­вол незламної сили, могутності та непереможного довголіття. Чому?

А ось послухайте.

Дуби й дійсно живуть надзвичайно довго. Серед них є справжні патріархи, дуби-довгожителі, яким буває понад тисячу років!

Ще в сиву давнину люди поклонялися дубові, вірячи в йо­го чудодійну силу. Слов’яни вважали дуб священним деревом. Під цими велетнями вони приносили жертви богам, справля­ли релігійні обряди. Предки наші навіть грізного бога Перуна вирізьблювали з дубових колод.

Знайдено незаперечні докази того, що люди ще понад п’ять тисяч років тому розтирали жолуді на борошно і випікали з ньо­го хліб.

Обожнювання дуба, очевидно, зумовлено його довговічніс­тю, надзвичайною міцністю деревини. Так, славнозвісний Хортицький дуб прожив майже дві тисячі років, а на Рівненщині нині росте тисячотрьохсотлітній красень.

Традиційно на відзнаку народження хлопчика садили мо­лоденький дубок.

Шанують дуб і в наші дні. Насаджуються молоді діброви, гаї. Старі дуби охороняються законом як найцінніші пам’ятки природи.

Я живу у великому приватному будинку на тихій вулиці. В моєму будинку два поверхи, підвал та горище. Ще у нас є гараж і майстерня. На першому поверсі розташовані кухня, зал та кімната батьків. Моя кімната знаходиться на другому поверсі. Наш будинок дуже гарний. Тато його збудував сам.

Коли до нас приходять гості, мама накриває стіл у залі. Це сама велика і світла кімната в нашому домі. Вітальня дуже затишна, тому що в ній стоїть камін. Ми любимо збиратися перед ним вечорами, пити чай і дивитися на вогонь. Перед каміном лежить білий пухнастий килим. Я часто лежу на ньому і читаю книгу.

В моєму будинку гарна кухня. На ній мама готує мені, і татові сніданки, обіди та вечері. По вихідних мама пече пиріжки або печиво. Коли я приходжу з вулиці або зі школи, мене завжди чекає щось смачненьке. Мама дуже смачно готує.

У своїй кімнаті я проводжу найбільше часу. В ній стоїть ліжко, комп’ютерний стіл і книжковий шафа. На стіні висить карта світу. Я люблю вивчати карту, країни і океани. На полицях стоять моделі кораблів, які ми зробили разом з татом.

Ще мені дуже подобається наш горище. З вікна видно вся вулиця і річка. Дивлячись на неї, уявляю себе моряком. Коли я закінчу школу, я піду в плавання капітаном красивого білого корабля.

Джерело: https://mykniga.com.ua/tvory/mij-budinok-tvir.html

Объяснение: