САМОСТІЙНА РОБОТА ВІДОКРЕМЛЕНІ ОЗНАЧЕННЯ (у кожному реченні підкресліть граматичну основу та визначте, відокремлене означення чи ні, поставивши, де потрібно, розділові знаки; означення підкресліть,
позначте означуване слово)
1.Найдавніші тексти створені приблизно за три тисячоліття до нової ери належать до єгипетської епохи.
2.Гола земля бита крилами вітру безнадійно сіріла під олив’яним небом.
3.Покинута людьми на довгі дні дорога помирає в бур’яні. 4.Осліплені на мить ми врізались в пітьму.
5.Зачароване зоряним небом село синіє розкиданими хатками. 6.В’ється степова дорога покручена запетльована безконечна.
7.У вікно лилося помите ранковою зливою повітря.
8.Освітлена першими променями сонця хатинка виявилася набагато затишнішою.
9.За селом тягнулися безкраї поля порізані балками та глибокими ярами.
10.Замріяний і сповнений почуттів я завжди з нетерпінням чекаю весну.
11.Ця густо засаджена розкішними кущами земля дісталася йому ще від батька.
12.Об пірс бились хвилі каламутні байдужі холодні.

-Синку, час вечеряти!                                                                                                     -Мамо, ну ще трішки, ну.. ну.. зачекай трішки, ось так його, так!                                     -Добре п*ять хвилин!                                                                                                       -Авжеж! Ось тобі тримай! Ось так його! Єєє!                                                                     -Синку, ти затримався ти вже десять хвилин граєш, я приготувала...                               -Так, так! Мені зрозуміло я зараз! Ось йому!                                                             Синку ти вже дорослий, тим паче дев*ятикласник! А ще досі граєш в ці комп*ютерні ігри!                                                                                                                               - Мамо я вже йду!                                                                                                             Та не треба вже вечеря холодна                                                                                                                                                                                                                               

Бе́резень — третій місяць року в григоріанському календареві, він має 31 день. Назва березень закріпилась за місяцем у середині XIX століття. Походить від назви промислу — березол (заготівля березового попелу для виготовлення скла). До того в літературних джерелах місяць називався март (на честь латинського бога Марса). У народі його також звали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.
Квітень — четвертий місяць року вгригорианському календареві, він має 30 днів. Квітень носить свою назву з 16 століття. Саме в цей час земля починає квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець, лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає «сонячний». Назва цього місяця пов'язана з цвітінням квітів. Місяць — цвітень. Весна повністю вступає в свої права.

Травень — п'ятий місяць року в григорианському календареві, третій місяць в давньоримському (до реформи Цезаря). Має 31 день. Назву «травень» в Укрїні останній місяць весни отримав у 20 столітті. Назва походить від слова трава. До цього (за візантійської традицією) він звався «май» — від імені давньоримської богині весни Марс. У народі його називали: пісенник, місяць-громовик, травник.