1. Густі лози високі комиші укривши долину чорніють там за пагорбом. 2. Міст поєднав два протилежні береги Творячи ще одну нерухомість поміж їхнім
ОДВІЧНИМ спокоєм.
3. При самій дорозі помітивши старезну грушу пан обозний наказав спинитись.
4. Можна бачити деякі зорі і не дочекавшись темряви.
5. В Умані в парку Софіївка не можна було пройти мимо стану не замилувавшись
Заворожливим фонтаном.
б. То запахи осінніх хризантем змішавшись з димом розірвуть нам груди
7. Вжахнулася сарнай шезла в Гущині лишивши зелені сліди на синій від роси
трав1.
8. Євген Гребінка любив своє рідне село й живучи в столиці Ніколи про нього не
забував.
9. Увечері після заходу сонця Човен плик перерізаючи пошерблену хвилями
місячну доріку.
10. У типу в військовім лихолітті люди працювати не покладаючи рук.
11. Дід прожив під сонцем коло ста літ ніколи не ховаючись у холодок.
12. Причаївшись у малині за смородиною я слухав бабині молитви

Вiдокремлені додатки та обставини.ДО ІТЬ​

Сьогодні мати почала дiставати з комори, з-зі скринi, навiть з полиці за божницею свої вузлики. В них лежало все насіння: огiрки, квасоля бiла, горох, кукурудза жовта й червона капуста, буряки, мак, морква, петрушка, цибуля, часник, соняшник і ще всяка всячина.

Мати перебирала своє добро, хвалилася його силою і вже мабуть бачила себе в городi посеред лiта. Я теж у думках забирався в горох або нахиляв до себе спiвучi макiвки.

Мати перша в свiтi навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п'янкий любисток, маковий цвiт і калину.​

Як би там не говорили, але багато в чому сама людина все таки визначає свою долю тоді коли вона все ж може вибирати. Але ж часто буває що з нами стається банальна випадковість яка вирішує все за нас.Доля людини у великій мірі залежить від того як вона мислить і який в неї характер.Що судилося, те зміниш. У кожному житті людини є свій сенс і їй визначено пройти певні випробування і повороти долі. Але якщо у людини сильна воля, то вона змінить те, що визначено і справиться з усіма зовнішніми перепонами на шляху до того, що вона хоче. У кого сильна воля - буде творити свою долю.Той, у кого слабка воля, не може бути творцем своєї долі - він підкоряється обставинам та іншим людям, які його долю і формують. Тільки вольова людина може взяти долю в свої руки, і сама визначати свій шлях, а не по течії. Можу навести приклад з літератури. Як писав Т. Г. Шевченко: "У кожного своя доля і свій шлях широкий..." . 
Цим він хотів сказати,що людина творить свою долю , а доля її шлях.Також доля залежить від характеру людини. Наприклад як у пісні Короля і Шута "Два друга и розбійники" один хлопець сказав що здробить все, що завгодно тільки щоб вони не вбивали його. Отаман зграї сказав вбити свого друга , на що він погодився і в той же момент встромив у серце друга клинок. Ось так можуть робити люди із слабким характером, хоча він міг і не підкорятися наказу, а разом з другом відбитися від тієї зграї розбійників, або хоча би втекти.
На завершення свого роздуму підсумую: я аж ніяк не стверджую, що треба опускати руки, якраз навпаки, боротись потрібно до останнього. От тільки коли настає те "останнє", не варто товкти головою в стіну, натомість куди краще впасти в теплі обійми старої-доброї долі.