Запиши слова в три колонки ​

Дід Андрій вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла. Вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею. Часом оповідав йому про Запорожжя, про козаків, їхні звичаї та про всі походи й пригоди із свого життя».
• «Павлусь мріяв про те, коли й він підросте, стане славним козаком».
• «Здається, не було нічого такого, чого б Павлусь для Гані не зробив».
• «Павлусь підніс вгору свого супротивника та, як лише цей відстав від землі, розмахнув ним і кинув на землю».
• «Павлусь дивився на те все наляканими очима. Йому здавалось, що це якийсь страшний сон, з якого не можна прокинутися».
• «Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар, та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли».
• Непорадний: «Козакові соромно плакати, ось що. Виростеш — козаком станеш, тоді й засоромишся».
• «У Павлуся забилося серце, коли почув сотників наказ. Він сьогодні побачить те, що від дідуся стільки наслухався. Побачить, як козацтво стрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували в вці».

Ух ти! Якби я раптом, як по чарівництву, зробився директором школи, у школі відбулися б більші зміни. По-перше, я б забрав всіх учителів, які не вміють спілкуватися з учнями без лементів і обзивань. Взяв би на роботу багато нових викладачів – молодих, цікавих, що вміють по-новому освітити вже відомий матеріал. А зарплату я б учителям підвищив – це робота шкідливих, потребуючих більших нервів і часу, адже ми, учні, далеко не цукор. Та й неможливо довго й добре працювати на одному ентузіазмі

Ще я видав би наказ, щоб у класах було не більше п’ятнадцяти чоловік, а самі класи набирав би по інтересах: одні заглиблено вивчають історію, інші – математикові, треті – літературу. Тоді й хлопцям було б учитися набагато цікавіше. Щоб школярі серйозніше й відповідальніше ставилися до свого навчання, я ввів би уроки, які повинні готовити й проводити самі учні (за до Усі права захищені й охороняються законом &copy 2001-2005 олсоч. ру вчителі).

А ще організовував би між класами побільше різних освітніх і просто розважальних ігор. Багато чого в школі я б переобладнав або побудував заново: поставив би в класах комп’ютери, вибудував би басейн, гарний спортзал із тренажерами, розбив перед школою сад. Порушників дисципліни й інших я посилав би на відпрацьовування по школі: помити, забрати, розчистити, відремонтувати. Тоді всім була б користь. Багато чого можна було б перешикувати в нашій школі, але, на жаль, я не директор. Можливо, наш теперішній директор школи погодився б з багатьма моїми мріями-нововведеннями, але в реальності він чомусь сам цього зробити не може

Занадто багато чого заважає перетворенню школи, та й учитися на директора потрібно довго. І все-таки мені б хотілося, щоб школи, коли я виросту, змінилися в кращу сторону, щоб вони дійсно стали другим будинком учнів і місцем престижної й цікавої роботи – для вчителів