839. Проаналізуйте будову багатокомпонентних речень з неоднорід-ною (паралельною) супідрядністю, назвіть функції підрядних частин та
засоби вираження синтаксичних відношень,
1. А коли, наспівавшись, солдати вкладалися спати, то один, то другий підсідав до Шевченка й починав тиху розмову або розповідав йому своє минуле і скорботні події, які привели його
соди (З. Т.). 2. Якщо не можна вітер змалювати, Прозорий вітер на ясному тлі, - Змалюй дуби, могутні і крислаті, котрі од вітру гнуться до землі (Л. К.). 3. Хоч доля під ноги з ріжка Амальтеї Сипатиме рожі, самі орхідеї, Щасливим не будеш, бо щастя не дар... (У. К.). 4. Якщо і я до старості дійду, То хочу Вмерти ранньою порою, Як він (Петрарка), на книги впавши
головою, Мов уклонившись творчому труду (І. Сав. ). 5. І, справ-ді, мов у дзеркалі, видно у воді і небо, і кручу з тим кудлатим корінням, що переплуталось із хмелем, і кучеряві в'язи, що повибігали на самий край і попростягали зелені лапи над річкою (П. Кул. ). 6. Коли себе відчуєш при крилі, Оціниш землю, що тебе родила (Г. Чуб.). 7. Вставай, невісточко, бо заспала,
Подій корови, що нагнала (H. тв.). 8. Отож і я, сурмиста віть,
Що літо голосом узорить, Звелю зі мною говорить, Як велет з велетом говорить (Г. Світл.). 9. Та зараз настала пора, коли ми повертаємося до першоджерел нашої літератури, відновлює-
мо свавільно порушений зв'язок між поколіннями, відшукуємо і вчимося шанувати ті коштовні оздоби, ті самоцвіти нашого народу, оберігати які закликала свого часу Дніпрова Чайка
(В. Пінч.). 10. Я -провозвісниця гніву безодні, Білая чайка над морем сумним, Думка, що збуджує сили народні, Гасло, що
променем сяє ясним! (Х. А.).​

Перед мною картина   монастирського "запорожець". з першого погляду помітно, що це немолода людина, яка прожила історію свого народу. незважаючи на вік, у нього міцна постава. обличчя старого запорожця смагляве, обвітрене. зажурені, сумні очі та задумливий погляд свідчить про біль його народу, що навіки закарбовує у пам*яті. довгі вуса, оселедець на голові, густі нависні брови - свідчать про немолодий вік та проведене життя у боях нашого захисника народу. у запарожця орлиний ніс із горбиком і пооране зморшками чого, на якому відбились сліди часу і переживань.  сильні руки, які тримають зброю, свідчать, що це бувалий воїн, який пережив не один бій у якому були і перемоги, і поразки, це воїн загартований у боях. запорожець одягнений у білу сорочку, темно-коричневу кирею та жупан. його образ довершує велика, гостра шабля, яка разом із воїном пережила і творила історію длдя нас.  картина а. монастирського зображує не лише життя старого запорожця, а і частину нашої важкої долі. усобі вона несе сумний характер, який не може залишити нас байдужими. адже такі, як цей старий запорожець, віддавали за нас сво\ життя, щоб ми жили вільно. 

Відповідь: А

Пояснення:

1. Разом пишуться складні сполучники, які становлять тісне поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками: адже́, ані́ж, втім, зате́, мо́вби, на́чеб, на́чебто, немо́в, немо́вби, немо́вбито, нена́че, нена́чебто, ні́би, ні́бито, ніж, о́тже, ото́ж, приті́м, прито́му, причі́м, причо́му, проте́, се́бто, то́бто, це́бто, щоб, якби́, якщо́; також слова: або́що, то́що.

Увага. Сполучники зате́, проте́, щоб, якби́, якщо́, які пишуться разом, треба відрізняти від однозвучних самостійних слів, що пишуться з прийменниками за, про та частками би, як окремо. Так, сполучники зате, проте можна замінити одним із протиставних сполучників а, але, однак, тоді як прийменники за, про та вказівний займенник те такій заміні не підлягають. Пор.:

Хоч не застав Івана дома, зате пройшовся; але: За те оповідання його похвалили.

Сполучник щоб легко відрізнити від займенника що з часткою б, оскільки на займенник що виразно падає наголос. Пор.:

Сказав, щоб усі прийшли; але: Що б ви сказали, кали б я не приїхав?

Сполучники якби, якщо можна відрізнити від однозвучного з ними прислівника як із часткою бита займенника що за до контексту, бо на прислівник як завжди падає логічний наголос. Пор.:

Якби тут був мій товариш!; але: Як би краще виконати завдання!

Якщо хочеш, до тобі; але: Як що трапиться, нарікай на себе.

2. Окремо пишуться:

а)Сполучники з частками б, би, ж, же: або́ ж, адже́ ж, але́ ж, а я́к же, бо ж, коли́ б, коли́ б то, о́тже ж, хоча́ б, хо́ч би.

б)Складені сполучники: дарма́ що, для то́го щоб, за́мість то́го щоб, з ти́м щоб, з то́го ча́су як, незважа́ючи (невважа́ючи) на те що, пі́сля то́го як, при цьо́му, та й, та́к що, тимча́сом як, тому́ що, у мі́ру то́го як, че́рез те що й под.

3. Через дефіс пишуться сполучники отож-то, тим-то, тільки-но, тому-то.