Розставте, де потрібно, розділові знаки. Природа має вітер і дощ холод і жар.

Минає рік і два і три.

На клумбі квітнуть айстри та чорнобривці.

І барвінком і рутою і рястом квітчає весна землю.

У ріках України водяться різні породи риб щука карась лин короп.

Вода гори та небо усе було радісним.

Людина дуже любить природу і практично не може без неї жити. У цьому немає нічого дивного, якщо не забувати про те, що сама людина є невід’ємною частиною природи. Відповідно, лише перебуваючи на природі, вона може в повній мірі з нею з’єднатися, обмінятися з нею енергією і відчути приплив сил. У кожної людини є місце, яке вона вважає своїм улюбленим куточком природи. Звичайно, винятком з цього правила я не є. У мене точно так само є певне природне місце, де я відчуваю себе найкраще, і де, на мою думку, природа проявляється найкращим чином.

Настала весна. Крізь низько навислі хмари стало проглядатися блакитне чисте небо. Таким прозоро-синім воно може бути тільки навесні. По землі побігли дзвінкі струмочки. Спочатку їх було мало, але з кожним днем вони все частіше і частіше прорізали лід своїми цівками. Все приходить в рух: метушаться на гілках птахи, весело капають з карнизів перлинки. Незабаром під землі визирнуть перші боязкі зелені травинки, набряклі бруньки на деревах лопнуть, і з’являться дивовижні зелені листочки. На зміну білому й сірому приходять зелений і блакитний кольори