Діалог 6-7речень що містять обставини"як пройти до музею"

Я часто замислююсь, що чекає на всіх нас у майбутньому. А замислюючись над цим, я ніколи не приходжу до одного і того ж рішення.
Інколи мені здається, що на людство чекає прекрасне майбутнє. На Землі не буде більше великих війн, завдяки досягненням науки й техніки людство назавжди очистить планету від усього сміття, яким воно заповнило її ось уже протягом кількох століть. Усі люди будуть жити в гармонії з навколишнім світом і природою.

Але через хвилину мені здається, що таке життя може настати тільки у тому випадку, якщо все людство замовить собі пропуск в астрал і через нього потрапить в Небесне царство.

Але всі мої ілюзії розпадаються у ту саму мить, коли, вийшовши на вулицю, я бачу худі й заморені обличчя літніх людей, що мусять увесь день стояти на морозі лише для того, щоб випрохати жменьку монет на хліб, або коли я бачу птахів у калюжі нафти, або коли стільки іде грошей на озброєння, або коли дивлюсь кримінальну хроніку.

Ось тоді мені здається, що у людства немає майбутнього або на нього чекає таке майбутнє, що краще б його не було.

Але усе-таки мені здається, що ми не настільки нерозважні, щоб допустити це.

 

Зрада - це найжахливіше, що може тільки бути. Коли ти зраджуєш людину, потрібно пам'ятати про хакон бумеранга, тобто про те, що все, що ти робиш комусь, буде з тобою. Тому колись і тебе зрадять, тоді ти відчуєш те, що відчувала та людина, якій ти зраджував. Кажуть, що "одного другу зрадиш - сотню втратиш". І це щира правда. Зрадиш всього лише одного, а всі це побачать і зрозуміють, який ти насправді є, трму покинуть тебе, бо думатимуть, що і їх ти зрадиш ,бо якщо зробив один раз, то зробиш і ще багато разів. Отже, я погоджуюся із італійським прислів'ям.