я стараюся по господарству своїм батькам. зранку не забуваю застеляти ліжко. кладу на місце свої речі. підливаю наші чудові квіти. інколи замітаю підлогу. залюбки ходжу за покупками, адже зовсім поруч від мого будинку знаходиться великий магазин. мамі подобається те, що я вмію поскладати на місце помитий посуд.
ось так я своїм батькам.
наша сім’я має невеликий город.
коли зійде сніг, там вже багато роботи. я засіяти насіння у рівці. потім разом з мамою прополюю від бур’яну часник та моркву. часто підливаю грядки. восени дружно збираємо врожай.
поратися на городі – це праця нелегка, але дуже корисна для здоров’я.
я вдома батькам.
підмітаю підлогу, мию своє горнятко, сервірую стіл. за молодшою сестричкою. вчу її читати, бо вона піде у перший клас. коли тато щось майструє, то я в нього перший помічник.
ось так я батькам.
останнім часом я помітила, що мої однокласники мало звертають увагу на добрі чи погані вчинки наших однолітків. та стався один випадок, який змусив і мене, і моїх ровесників замислитися над тим, що сталося.
я відвідую заняття школи карате. стало відомо, що ігор п. із нашої групи дуже сильно вдарив дівчинку — однокласницю. ми знали, що за ігорем давно закріпилася слава першого бешкетника в школі. але щоб ось тренер довго розмовляв із батьками ігоря й дівчинки, а потім було прийняте рішення.
на одне з тренувань прийшли батьки обох сторін. ми вишикувалися в дві шеренги. ігор роздягнувся до пояса й пройшов через наш стрій, а ми, доторкаючись до нього своїми поясами, висловлювали своє обурення. ігор плакав. йому не було боляче, він плакав від сорому за свій вчинок. далі він підійшов і вибачився перед усіма: перед дівчинкою, її батьками, своїми батьками, перед тренером, і перед кожним із нас. я думаю, що це буде йому уроком на все життя. ігор після цього дуже змінився, навіть сам став зупиняти бешкетників, які негідно поводили себе в школі.
